Зміст уроку.

1. Історія відкриття.

Англійський хімік Дж.Прістлі добув кисень у чистому вигляді за допомогою експерименту.

У 1774 році  він  помістив оксид ртуті в свою камеру для експериментів( див. малюнок).

Він розжарив меркурій оксид, фокусуючи сонячне проміння лінзою.

На стінках приладу з"явилися крапельки металічної ртуті та виділився газ.

Коли він проводив досліди з отриманим газом, то побачив, що свічка розгорається в ньому сильніше, тоді як всі гази отримані ним раніше перешкоджали горінню.

Прістлі відкрив те, що пізніше назвуть киснем.

2. Добування кисню в лабораторії.

У хімічній лабораторії добувають кисень з тих сполук, які при нагріванні легко розкладаються з виділенням кисню. 

2.1. Розклад гідроген перксиду.

1. Розклад гідроген пероксиду:

2H₂O₂ = 2H₂O + O₂↑;

Гідроген пероксид за звичайних умов розкладається, але дуже повільно.

А якщо в розчин гідроген пероксиду  додати невелику кількість манган(ІV) оксиду МnO₂, то рідина спінюється, майже «закипає», – це виділяється кисень.  

2.2. Розклад селітри.

1772 р. славетний шведський фармацевт Карл Вільгельм Шеєле одержав кисень з розкладу селітри (KNO₃, NaNO₃)  і назвав його «вогненне повітря». 

Запишемо рівняння реакції добування кисню з калій нітрату ( індійської селітри):

2КNO₃ = 2KNO₂ + O₂↑

2.3. Розкладання бертолетової солі.

Якщо нагріти кристали бертолетової солі  в полум'ї спиртівки то спочатку сіль починає плавитися (357 °С), а потім розплав закипає (400 °С) — починається розкладання з виділенням безбарвного газу за рівнянням:

2КСlO₃ = 2КСl + 3O₂↑

2.4. Розкладання калій перманганату.

Кисень у лабораторії зручно добувати з калій перманганату КМnО₄.

Калій перманганат являє собою чорно-фіолетові кристали зі специфічним блиском. Невелику кількість порошку ка­лій перманганату помістимо в пробірку.

Щоб уникнути розкидання порошку, в пробірку слід помістити ватний тампон.

Для того щоб почалася реакція, пробірку необхідно нагріти при­близно до 230 °С. Порошок поступово нагрівається і починає роз­тріскуватися — відбувається реакція:

2КМnO₄ -= К₂МnO₄ + МnO₂ + O₂↑

3. Добування кисню в промисловості.

1. У промисловості велику кількість кисню добувають із рідкого повітря розрідженням (ректифікацією).

Повітря охолоджують до -200^ОС, а потім поступово нагрівають. При -196 ^ОС азот випаровується, а рідкий кисень залишається.

Чому даний метод не можна назвати хімічним?

Бо кисень просто відокремлюється із суміші газів.

2. Часто в промисловості кисень добувають із води.

Під дією елек­тричного струму вода розкладається на дві прості речовини — кисень і водень.

Цей процес називають електролізом

2Н₂О  2Н₂↑ + О₂↑

Електроліз води відбувається досить повільно і потребує значних витрат електрики, але добутий кисень є досить чистим, тому в де­яких випадках цей метод є доцільним. 

Добутий газуватий кисень зберігають у спеціальних сталевих балонах під високим тиском, щоб він займав менше місця. Їх фарбують у синій колір, щоб не сплутати з іншим газом.

Вентилі таких балонів не можна змащувати машинним мастилом ба може відбутися вибух.

4. Реакції розкладу.

Давайте проаналізуємо попередні реакції добування кисню.

У них є спільна ознака: у лівій частині написана формула однієї речовини (вихідна або реагент), а у правій – декілька (продукти реакції). Такі реакції називаються реакціями розкладу.

Реакції розкладу — це реакції, у яких з однієї складної речовини утворюється декілька інших речовин.

Загальний вигляд реакції:  АВ → А + В або А → В + С. 

5. Подивись презентацію.

"Добування кисню в лабораторії та промисловості"