Колорит
| Сайт: | Дистанційне навчання в школі |
| Курс: | Мистецтво. 6 клас |
| Книга: | Колорит |
| Надруковано: | Гість |
| Дата: | неділя 27 лютий 2022 11:50 |
1. Колорит це ...
КОЛОРИ́Т, у, чол.
1. Співвідношення фарб, кольорів по тону, насиченості, що створює певну єдність картини, фрески і т. ін. Колорит гуцульських [керамічних] виробів: білий фон побілки займає близько половини всієї лицьової площі (Гуцульська кераміка, 1956, 46); Колорит українських геометричних килимів відзначається декоративністю, багатством та різноманітністю кольорових сполучень (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 60);
// Загальний характер забарвлення; співвідношення фарб, тон, що домінує в чомусь; колір, відтінок кольору. Гарна сторона [Сіцілія], загальний колорит рожево-золотий, він якось надто гармонізує з маврітанським стилем сливе всіх церков і більших будов у Палермо (Леся Українка, V; 1956, 413).
КОЛОРИ́Т (італ. colorito, від лат. color – колір, фарба) – гармонійно узгоджений лад хроматичних відтінків, побудований за принципом селекції барв; характерна особливість художнього твору, епохи, місцевості. К. як невід’єм. чинник мист. формотворення (поряд із композицією та малюнком) втілює неподіл. систему твор. бачення художника про закономірності світобудови. Цінність колоризму виявляється через унікал. відбір гами, особливу довершеність відтінків, злагоджене модулювання світло-тонал. градацій, підпорядк. на засадах суб’єктивно відчутої автором гармонії. Якість К. худож. твору становить винятковий і обмежений підбір улюблених майстром колір. домінант. Властивості К. визначають за параметрами чистоти, яскравості, насиченості, світлосили, теплохолодності, контрастності, етніч. своєрідності.
Як змінюється колір. Дивись у відео.
2. Т.Яблонська - бренд українського образотворчого мистецтва
ТЕТЯНА ЯБЛОНСЬКА
1917–2005
Тетяна Яблонська
Отримала освіту у Київському художньому інституті. Вчителем Тетяни Яблонської був Федір Кричевський. Теми материнства та праці в творчості цього видатного українського художника вразила і молоду Яблонську. Вона стала продовжувачем його традицій. Сільська тема в творчості Тетяни Нилівни – найглибша; найвідоміша її картина – “Хліб” (1949). Загалом, творчість художниці дуже різноманітна, але головне, що характерне для її мистецтва, – зображення людини з усіма її радощами та горем, труднощами та перемогами. Її твори позначені різною “світосилою” – то відкрита кольорова гама, співзвучна красі ярмаркових сценок, розписних іграшок, що надихали Піросманашвілі та Кончаловського, Шагала та Машкова; то ніжна гама близьких тонів. Відкритий, яскравий тональний живопис, стрімкість мазка, продуманість теми…
Творчий метод Тетяни Яблонської розвивався від оповідної, детальної манери живопису (“Хліб”) до глибокої, усвідомленої простоти композицій, ретельної розробки кольору в картині. Тема юності – “весни людства” – також хвилювала художницю. У 1998-у році стала лауреатом премії імені Тараса Шевченка за серію живописних робіт 1993–1997 років.
Тетяна Яблонська займалася й мистецтвом гобелену. Декоративні пошуки художниці були близькі українському народному мистецтву.