Матеріали для опрацювання
| Сайт: | Дистанційне навчання в школі |
| Курс: | Географія. 8 клас |
| Книга: | Матеріали для опрацювання |
| Надруковано: | Гість |
| Дата: | неділя 27 лютий 2022 13:45 |
1. Працюємо з підручником
Шановні Учні! Уважно попрацюйте з текстом підручника!
1. Прочитайте текст підручника §30-31, стор. 151 - 160.
2. Попрацюйте з схемами та таблицями.
3. Під час роботи над текстом параграфа відповідай усно на всі питання які зустрінуться в тексті.
4. Обов’язково склади короткий конспект у своєму робочому зошиті.
5. Запиши у зошит висновки «Головне» після кожного параграфу.
6. Всі географічні об’єкти які зустрічаються у тексті параграфа обов’язково знайди на карті атласу.
2. Твій Конспект
Класифікація ландшафтів
Поєднання різних за походженням і площею ландшафтів на рівнинах, у гірських країнах характеризує їх ландшафтну просторову структуру. Просторова структура ландшафтів, їх зовнішні риси (краєвиди), сучасне господарське використання мають зональний характер. У зв'язку із значною протяжністю природних зон із заходу на схід зональні ландшафти відрізняються місцевими рисами, що зумовлено особливостями геолого-геоморфологічних, гідрогеологічних чинників.
Для відображення ландшафтної структури території України на ландшафтній карті і в легенді до неї виділені такі класифікаційні одиниці ландшафтів: класи, типи, види.
У класи ландшафтів об'єднуються природні комплекси з однаковими географічними ознаками. В межах України розрізняють два класи ландшафтів: рівнинні і гірські. Клас рівнинних охоплює понад 94% території України і об'єднує типи і підтипи ландшафтів.
Залежно від співвідношення тепла і вологи, яким зумовлюються зональний розподіл типів ґрунтового і рослинного покриву, хід фізико-географічних процесів, особливості гідрологічного режиму, клас рівнинних східноєвропейських ландшафтів поділяється на такі типи: мішано-лісові, широколисто-лісові, лісостепові, степові, які, в свою чергу, поділяються на підтипи: північностепові, середньостепові, південностепові, сухостепові. Карпатські гірські лучно-лісові ландшафти поділяють на такі підтипи: широколисто-лісові, мішано-лісові, лучні (субальпійські) ландшафти; кримські – на: лісостепові посушливі, мішано-лісові і широколисто-лісові, лучно-лісові і лукостепові (яйлинські). Окремі типи становлять ландшафти Південного берега Криму і заплав річок. Заплави річок характеризуються перезволоженими ґрунтами, вологолюбною рослинністю, чіткими природними межами. (З'ясуйте, які класи і типи ландшафтів поширені у вашому районі, околицях населеного пункту.)
Мішано-лісові ландшафти поширені в північній частині України. Вони сформувалися в умовах помірно теплого і вологого клімату на водно-льодовикових, льодовикових і давніх річкових суглинкових і піщаних відкладах, де переважають дерново-підзолисті ґрунти під сосново-дубовими лісами. Серед мішано-лісових ландшафтів трапляються льодовикові, річково-долинні, лучні і болотні ландшафти. Землеробський вплив на мішано-лісові ландшафти найбільше проявляється в процесі хімічних (вапнування кислих ґрунтів) та осушувальних меліорацій.
Широколисто-лісові ландшафти сформувалися в умовах помірного теплого клімату з близьким до оптимального співвідношенням тепла і вологи. Для них характерним є помітно виражений період активної вегетації (6-7 місяців), протягом якого відбувається накопичення органічних речовин у ґрунті і рослинному покриві. Широколисто-лісові ландшафти поширені переважно на височинах у західній та північній частинах лісостепової зони, в Передкарпатті, на схилах хребтів Українських Карпат і Кримських гір. Широколисто-лісові ландшафти західної частини України характеризуються помірно теплим літом з вегетаційним періодом 200 днів і сумою температур 2700°, річною сумою опадів 600-620 мм. Серед широколисто-лісових ландшафтів переважають височинні глибоко розчленовані лесові рівнини з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами під грабовими дібровами, а на високих вододілах – буковими лісами. На правобережжі і лівобережжі Дніпра в межах лісостепової зони широколисто-лісові ландшафти розвинулись на височинах та їх схилах і високих правобережжях приток Дніпра.
Лісостепові ландшафти займають більше третини території України. Первинні широколисті ліси і лучні різнотравно-злакові степи змінені сільськогосподарськими угіддями на 80-90%. їх відмінна риса – значна поширеність ерозійних форм (яружно-балкові, долинно-річкові).
Степові ландшафти розвинулись в умовах жаркого клімату і недостатньої кількості опадів. Під степовою рослинністю на суглинкових лесових породах розвинулись звичайні і південні чорноземи, – тепер на 90% розорані. Сухостепові ландшафти поширені на півдні Причорноморської низовини, у Присивашші; там під типчаково-ковиловими і полиново-злаковими степами утворились темно-каштанові солонцюваті ґрунти, розвинулись солончаки, солонці.
Прояв зональних ландшафтоутворюючих процесів, істотні зміни елементів теплового і водного балансів, балансів органічних і мінеральних речовин залежать від континентально-океанічного перенесення тепла і вологи, від особливості будови поверхні. Цим обумовлюються внутрішньозональні відмінності рівнинних ландшафтів та ярусна відмінність гірських ландшафтів, що враховуються у фізико-географічному районуванні.

3. Твій Конспект
Зона мішаних лісів
Географічне положення. Лісова зона лежить у північній частині України. Вона займає 28 % території країни. У ній виділяють дві підзони: мішаних (хвойно-широколистих) і широколистих лісів. Мішані ліси, які називають Поліссям, тягнуться із заходу на схід широкою смугою між північним кордоном України і умовною лінією, що проходить містами Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Житомир — Київ — Ніжин -Глухів. Полісся — це дивовижний край лісів і річок, де не буває нищівних засух, де повітря пахне сосною і хмелем, і здається, що його можна пити як березовий сік. Так поетично описують свій край поліщуки.
Природокористування та охорона природи. Лісова зона України і сусідніх з нею Білорусі та Польщі є прабатьківщиною слов'ян. Саме звідси вони розселилися по всій Східній Європі. Тривалий час лісова зона була негусто заселена, природні праліси зберігалися в майже незайманому вигляді. Активне знищення лісів унаслідок господарської діяльності людини розпочалося на заході України в XVI ст., а в Поліссі — у XIX ст. Надалі посилилися сільськогосподарське освоєння земель, промислові лісозаготівлі, виникали міста, прокладалися шляхи. У наш час сільськогосподарські ландшафти охоплюють понад 65 % площі Полісся та близько 80 % — широколистих лісів. Величезні зміни відбулися в природних ландшафтах після осушення людиною боліт та випрямлення русел річок.
Для збереження ландшафтів Полісся, лісової і болотної рослинності в підзоні мішаних лісів організовано природоохоронні території. Зокрема, у Поліському, Рівненському і Черемському природних заповідниках вивчають і охороняють лісові та болотно-торфові масиви. У Поліському заповіднику проводять спостереження за станом довкілля в умовах значного радіоактивного забруднення території після аварії на Чорнобильській АЕС. У ЦІацькому національному природному парку під охороною перебувають 22 озера, в яких водяться цінні види риб (щука, карась, окунь, вугор, сом), та болота, що лежать серед соснових лісів і вільшня-ка. У Мезинському і Деснянсько-Старогутському національних парках оберігають заболочені лісові масиви та заплавні луки й озера.
Ландшафти, характерні для підзони широколистих лісів, охороняються у природному заповіднику «Розточчя» і національному парку «Яворівський» . Там оберігають ділянки так званих середньоєвропейських лісів з бука і дуба. У заповіднику «Медобори» і національному парку «Подільські Товтри» охороняють унікальні природні комплекси Товтрового кряжу.
Запам'ятайте
Мішані ліси (Полісся) займають північну частину території України, а широколисті — західну.
Підзоні мішаних лісів притаманні заболоченість, льодовикові форми рельєфу, дерново-підзолисті ґрунти, сосново-дубові, соснові та вільхові ліси.
Для підзони широколистих лісів характерні височинний рельєф, сірі лісові ґрунти й чорноземи, дубово-букові та дубово-грабові ліси.
Мішані ліси
На заході України мішані ліси змінюються у південному напрямку широколистими, які поширюються до Передкарпатської височини і кордону з Молдовою.
Зона лісостепу розташована в центральній частині України. Вона займає 202 тис. км2, що становить близько 34 % загальної площі території країни. Південна межа проходить на північ від селищ міського типу Великої Михайлівки, Ширяєвого (Молдова), через м. Первомайск, поблизу міст Новоукраїнка, Кіровоград, Олександрія, уздовж р. Ворскли до м. Кобеляки, через міста Красноград, Балаклію, уздовж р. Осколу до кордонів з Росією. Протяжність зони із заходу на схід становить 1100 км.
Степова зона
Степова зона знаходиться на півдні України, простягаючись від Дунаю до відрогів Середньоруської височини більш ніж на 1000 км, витягнута з півночі на південь на 500 км.
Частина степової зони України розміщена в межах Українського кристалічного щита, ширина якого тут найбільша – 250 км. Між Дніпропетровськом та Запоріжжям річка Дніпро прорізує кристалічні породи щита, що виходять тут на поверхню, і утворює пороги. На півдні кристалічні породи заглиблюються і утворюють Причорноморську западину, ще далі на південь знаходиться скіфська плита. На сході степова зона приурочена до Дніпровсько-Донецької западини і Донецької складчастої області. З особливостями геологічної будови пов’язані поклади корисних копалин, які є досить значними. Це вугілля Донецького кам’яновугільного басейну, який розробляється з 1795 року. На щиті утворилися значні поклади залізних руд – Криворізький, Кременчуцький, Білозерський басейни, один з найбільших у світі басейн марганцевої руди – Нікопольський. До Дніпровсько-Донецької та Причорноморської западин належать родовища нафти і газу. В надрах степу можна знайти солі, глини, вапняки, золото, будівельні матеріали.