Теоретичний матеріал
| Сайт: | Дистанційне навчання в школі |
| Курс: | Українська мова 9В_М29 копіювання 1 |
| Книга: | Теоретичний матеріал |
| Надруковано: | Гість |
| Дата: | неділя 27 лютий 2022 18:15 |
Зміст
- 1. Відеоматеріали до Модулю 3
- 2. Складнопідрядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому. Підрядні сполучники й сполучні слова у складнопідрядних реченнях. Види складнопідрядних речень.
- 3. Складнопідрядні речення з підрядними означальними та підрядними з’язувальними.
- 4. Складнопідрядні речення з підрядними місця й часу
- 5. Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня та підрядними порівняльними
- 6. Складнопідрядні речення з підрядними причини, мети, умови
- 7. Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими й допустовими
- 8. Складнопідрядні речення з кількома підрядними.
- 9. Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- 10. Синтаксичний розбір СПР
1. Відеоматеріали до Модулю 3
Посилання на відеоматеріали з теми:
2. Складнопідрядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому. Підрядні сполучники й сполучні слова у складнопідрядних реченнях. Види складнопідрядних речень.
Складнопідрядним називається таке складне речення, у якому одне просте речення за змістом і граматично залежить від іншого та з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова (Де господар добре робить, там і поле буйно родить (Нар. тв.)).
Складнопідрядне речення складається з головного речення й одного або кількох підрядних, що пояснюють головне в цілому або один із його членів. Від головного речення до підрядного можна поставити питання (Коли вийшли за село (коли?), зійшло сонце (Ю. Збанацький)). Підрядне речення може стояти перед головним, після нього і в середині нього. Однак тільки після головного речення стоїть підрядне, якщо воно вказує на наслідок або відноситься до певного члена в головному речення. У вимові підрядне речення і головне розмежовуються паузою. Засобом зв'язку підрядного речення з головним виступають підрядні сполучники та сполучні слова. На відміну від складносурядних речень, у складнопідрядних сполучники і сполучні слова належать до підрядної частини речення.



Підрядні сполучники не бувають членами речення. За будовою вони поділяються на прості (що, як, щоб, якщо, якби, хоч, ніж, мов, чи) і складені (через те що, тому що, у зв'язку з тим що, незважаючи на те що).
Сполучні слова ― це повнозначні слова; вони, на відміну від сполучників, є членами речення. У ролі сполучних слів виступають відносні займенники і прислівники хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, як, чому, коли (Хто думає, той і розум має (Нар. тв.).
Різниця між сполучниками та сполучними словами полягає в тому, що: 1) сполучники не відповідають на питання, а сполучні слова відповідають; 2) підрядне речення зі сполучним словом можна перетворити на питальне речення, а зі сполучником -- не можна (Сталося щось таке, чого не могло статися (В. Козаченко) -- Чого не могло статися?); 3) сполучник можна замінити лише сполучником, а сполучне слово -- тільки іншим сполучним словом.
У головних реченнях часто вживаються вказівні слова (займенники та прислівники) такий, той, там, тоді, звідти, так та ін., що пояснюються підрядним реченням. Вказівні слова є членами головного речення (Земля висохла так, що під ногами дзвеніла (М. Коцюбинський)).
На письмі підрядні речення відділяються від головного комою (якщо підрядна частина стоїть перед чи після головної) або комами з обох боків (якщо підрядна частина стоїть в середині головної).
За значенням і будовою розрізняють такі види складнопідрядних речень:
- з підрядними означальними
Підрядні означальні речення за значенням та інтонацією близькі до дієприкметникових зворотів, а тому за потреби можуть бути взаємозамінними: Хліба, що їх залив дощ, яскраво зеленіли (О. Гончар) — складнопідрядне речення. Хліба, залиті дощем, яскраво зеленіли — просте ускладнене речення.
- з підрядними з'ясувальними
Такі речення відповідають на питання непрямих відмінків і уточнюють зміст присудка в головному реченні. Відповідно, базовими в головному реченні виступають дієслова, які означають різні вияви сприйняття, відчуття (розуміти, бачити, чути, стежити), мислення (міркувати, вирішувати, думати), мовлення (говорити, відповідати), почуття (радіти, щасливий), волевиявлення, спонукання (хотіти, вимагати, заборонити) тощо. Іноді замість дієслова-присудка підрядне речення може відноситися в головному до віддієслівного іменника, прикметника чи дієприкметника, присудкових слів, фразеологічних словосполучень з подібними значеннями (Даю голову на відруб, що з ними нічого не сталося (О. Гончар)).
- з підрядними обставинними (способу дії, ступеня, порівняльні, місця, часу, причини, мети, умови, допустові, наслідкові).
Підрядні обставинні речення близькі до дієприслівникових зворотів за значенням, а отже, можуть бути замінені ними: Як учням віддаси усе найкраще, то й сам сягнеш нової висоти (П. Сингаївський) — (складнопідрядне речення). Віддавши учням усе найкраще, й сам сягнеш нової висоти — (просте ускладнене речення).
Типи складнопідрядних речень
|
Тип підрядного речення |
Питання / сполучники чи сполучні слова |
Приклад |
|
означальне |
який? яка? яке? які? |
Життя — це оббирання з реп 'яхів, що пазурами уп'ялися в душу (Л. Костенко). |
|
спол.: що, щоб, ніби; спол. сл.: який, ний, котрий, що, де, куди, звідки |
||
|
з'ясувальне |
хто? що? кого? чого? |
Не можна допустити, щоб людиною керував страх (О. Гончар). |
|
спол.: що, як, щоб, мов, ніби, наче, аби, якби, коли, поки, доки, чи спол. сл.: який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, як, чому |
||
|
обставинне місця |
де? куди ? звідки ? |
Тепер я скрізь, де світло і любов (П. Филинович). |
|
спол. сл.: де, куди, звідки |
||
|
обставинне часу |
коли? як довго? доки? з яких пір? |
Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. тв.). |
|
спол.: як, після того як, відколи, відтоді як, з тих пір як спол. сл.: коли, поки, доки |
||
|
обставинне способу дії, міри і ступеня |
як?яким способом?якою мірою? наскільки? |
Сердега так перелякався, що аж тремтить (Л.Глібов). |
|
спол.: що, чим...тим, аж, що аж спол. сл.: як, скільки, наскільки |
||
|
обставинне порівняльне |
як? |
Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко). |
|
спол.: як, ніби, наче, мовби спол. сл.: як |
||
|
обставинне умови |
за якої умови? |
Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко). |
|
спол.: якщо, коли, якби, як, раз,аби |
||
|
обставинне причини |
чому? через що? з якої причини? |
Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ігили й нікуди не прийшли (Л. Костенко). |
|
спол.: бо, що, оскільки, адже, тому що, через те що, внаслідок того що, у зв 'язку з тим що |
||
|
обставинне мети |
з якою метою? навіщо? для чого? |
Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Т. Шевченко). |
|
спол.: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб |
||
|
обставинне допустове |
незважаючи на що? |
Хоч не рідний cuн Ярема, а щира дитина (Т. Шевченко). |
|
спол.: хоч, хай, незважаючи на те що, дарма що |
||
|
обставинне наслідку |
умовно можна поставити питання і що ж? і який наслідок? |
Теплий туман наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський). |
|
спол.: так що |
Зауважте!У підрядних обставинних наслідку кома ставиться перед сполучником так що. Якщо кому поставити перед що, то утвориться підрядне міри і ступеня: Теплий туман наливав балку по самі вінця так, що дерева потопали в ньому.
3. Складнопідрядні речення з підрядними означальними та підрядними з’язувальними.
Підрядні означальні речення – це підрядні речення, які відповідають на питання який? яка? яке? які? і залежать від одного з членів речення, вираженого іменником або іншою частиною мови в ролі іменника.
Підрядні означальні речення приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів який, чий, котрий, що,де, куди, звідки, коли та сполучників щоб, як, ніби, наче, неначе: А справжня слава – це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе (Л. Костенко).
В наведеному прикладі підрядне речення приєднується до головного сполучним словом що. Воно є підметом підрядного речення (його можна замінити на сполучне слово яка, а також на вона, жінка).
Окремо виділяються займенниково-означальні речення, які пояснюють член головного речення, виражений займенником той, вжитим у значенні іменника: Те, що було, минулося, І знову не буде (Т.Шевченко).

Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
Підрядні з'ясувальні речення- це підрядні речення, які відповідають на питання відмінків і пояснюють присудок у головному реченні.
Вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки,коли, відколи, як та сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче, неначе.
Сполучне слово є членом підрядного речення і вимовляється з підкресленою інтонацією: З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут (М.Коцюбинський).

4. Складнопідрядні речення з підрядними місця й часу





5. Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня та підрядними порівняльними


Підрядними ступеня і способу дії називаються речення, що вказують на ступінь і спосіб дії головного речення і відповідають на питання якою мірою? наскільки? як? у який спосіб?
У світі все було так (як?), як сто, і тисячі, і мільйони років тому (Ю. Збанацький). Пісенність ІПевченкової лірики настільки приваблива і природна (якою мірою? наскільки?), що багато його поезій стали народними піснями (О. Гончар).
Підрядні ступеня і способу дії приєднуються до головного речення сполучниками ніж, чим, як, мов, немов, наче, неначе, ніби. У головному реченні здебільшого вживається вказівне слово так.
Підрядні ступеня і способу дії можуть вказувати і на ступінь вираження якості: Скільки зір у високім небі, стільки співів у серці моїм (В. Сосюра). Вона засоромилась вся, аж сльози заблищали на очах (М. Коцюбинський).
Різновидом підрядних способу дії є підрядні порівняльні.
Вогонь то здіймався, то падав, наче дихали груди (М. Коцюбинський). Видно, хоч голки збирай (Народна творчість).
Порівняльні сполучники як, мов, немов, наче, неначе, ніби, ніж часто приєднують неповні підрядні речення, що називаються порівняльними зворотами:
Навколо стало видно, як удень (В. Козаченко). На хвилину залягла тиша і натяглася, наче струна (М. Коцюбинський).
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Якщо порівняльний зворот входить до складу присудка, то він комою не відокремлюється: Руки зробилися як лід. Він був неначе і сонний (М. Коцюбинський).

6. Складнопідрядні речення з підрядними причини, мети, умови
Підрядними причини називаються речення, що вказують на причину того, прощо йдеться в головному реченні, і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?
Підрядні речення причини приєднуються до головних сполучниками бо, тому що, від того що, через те що. Сполучення тому що, від того що, через те що інколи можуть розриватися; тоді кому ставимо перед сполучником що:
Ми повинні виграти матч, тому що краще підготувалися до змагань. — Ми повинні виграти матч тому, що краще підготувалися до змагань.
Підрядними умовними називаються речення, що вказують, за якої умови можливе те, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання за якої умови?
Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко). Якщо на Василів вечір (14 січня) зірок на небі рясно — чекайте ягідного літа (3 календаря).
З головним реченням підрядні умовні поєднуються сполучниками коли, якщо, якби, як та ін. Цим сполучникам у головному реченні може відповідати сполучник то:
Як виросту, збудую хату, над дахом колесо приб'ю... (Д. Павличко).
Підрядними мети називаються речення, що вказують, з якою метою відбувається дія головного речення, і відповідають на питання для чого? з якою метою?
Я для пісні вікно розчинив, щоб вона залила мою душу весною (В. Сосюра).
Підрядні речення мети приєднуються до головного сполучником щоб. У головному реченні вживаються вказівні слова для того, з тим.
Присудок у підрядних реченнях мети найчастіше виражається неозначеною формою дієслова:
Щоб рибу з'їсти, треба в воду лізти (Народна творчість).



7. Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими й допустовими
Підрядними допустовими називаються речення, які вказують на умови, незважаючи на які або всупереч яким відбувається дія, виражена в головному реченні, і які відповідають на питання незважаючи на що?
У полі ще лежав сніг, хоч весна брала своє.
З головним реченням підрядні допустові поєднуються сполучниками хоч, хоча, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що та ін.
Якщо підрядне допустове речення стоїть перед головним, то між реченнями можуть вживатися протиставні сполучники а, але, зате, однак, проте.
Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою (В. Сосюра).
Окрім сполучників, підрядні допустові поєднуються з головним реченням сполучними словами скільки, як з підсилювальною часткою не.
Скільки на море не дивись, воно ніколи не набридне. Як вовка не годуй, він усе в ліс дивиться (Народна творчість).
Підрядними наслідковими називаються речення, у яких вказується на наслідок дії головного речення і які відповідають на питання внаслідок чого?
Теплий туман слався по полю і наливав балку посамі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).
З головним реченням підрядні наслідкові поєднуються сполучником так що.
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Підрядні наслідкові слід відрізняти від підрядних способу дії, які приєднуються сполучником що до вказівного слова так: У кімнаті стало темно, так що довелося увімкнути світло (підрядне способу дії).


8. Складнопідрядні речення з кількома підрядними.


9. Розділові знаки в складнопідрядному реченні



10. Синтаксичний розбір СПР
Синтаксичний розбір складнопідрядних речень
Схема синтаксичного розбору складнопідрядного речення
1. Визначити вид речення за метою висловлювання.
2. Назвати вид речення за інтонацією (емоційним забарвленням).
3. З’ясувати вид речення за кількістю граматичних основ.
4. Визначити вид складного речення. Якщо складнопідрядне — указати на тип підрядної частини.
5. Назвати головну і підрядну частини. Яке місце займає підрядна частина відповідно до головної?
6. Схарактеризувати головну і підрядну частини як умовно прості речення:
- двоскладне чи односкладне (якщо односкладне — указати на вид односкладного речення);
- поширене чи непоширене;
- ускладнене чи неускладнене;
- прямий чи зворотній порядок слів.
7. Накреслити схему.