Військові кампанії 1914 - 1918 рр.
| Сайт: | Дистанційне навчання в школі |
| Курс: | Всесвітня історія 10_М29 копіювання 1 |
| Книга: | Військові кампанії 1914 - 1918 рр. |
| Надруковано: | Гість |
| Дата: | понеділок 28 лютий 2022 00:32 |
1. Очікувані результати
Після цього уроку Ви зможете:
• визначати причини вступу у війну головних її учасників, зокрема США, виходу Росії з війни;
• показувати на карті основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1915–1918 рр.;
• робити критичний аналіз завершення та підсумків війни;
• давати характеристику визначних діячів Першої світової війни;
• на основі різних джерел інформації аналізувати та узагальнювати основні втрати внаслідок Першої світової війни;
• хронологічно зіставляти події та явища теми;
• тлумачити й застосовувати поняття і терміни.
2. Воєнні дії


У лютому 1915 р. на Мазурських озерах був розгромлений 10-тисячний російський корпус. У березні 1915 р. російські війська здобули фортецю Перемишль.
2 травня німці прорвали фронт під Горліце. Горліцька операція тривала до 22 червня. Російські війська залишили Галичину, Буковину, частину Волині. У липні 1915 р. німці почали наступ на Варшаву, у серпні на Ковно (Каунас), у вересні на Вільнюс. Росія втратила Польщу, Литву, Латвію, Західну Білорусь, 10 % залізниць, 30 % промисловості, 300 тис. убитими. Війна набула позиційного характеруУ 1915 р. на Західному фронті німецькі війська відбивали кровопролитні, але безрезультатні атаки французів в Артуа і Шампані. Стримуючи наступ, німці стрімкими контратаками зводили нанівець успіхи противника.
За рік Франція втратила 1 млн 292 тис. солдатів, англійці —279 тис., німці — 612 тис.
3. Робота з документами
Уривок зі спогадів солдата Канадського експедиційного корпусу про першу газову атаку на Іпрі, очевидцем якої він став 22 квітня 1915 р.
«…Зліва від нас були розташовані французькі колоніальні частини. Цим нещасним, мабуть, канадці зобов’язані своєю поразкою цього дня. Вдалині ми побачили хмару, що зростає, неначе з-під землі. Вона була червоно-зелена і збільшувалася у міру просування. Вона нагадувала туман, що притискався до землі, заввишки не вище за два метри, що заповнював кожну щілину і ямку на землі.
Ми не знали, що це таке. Раптово в тумані ми, ті що перебували в резерві, помітили якісь рухи. Наближаючись до нас, зі швидкістю, наче саме пекло переслідувало їх, бігли чорні війська з Північної Африки. Бідолахи, я не звинувачую їх. Це могло примусити бігти будь-яку людину… Газ наблизився, і вони побігли. Їх офіцери безуспішно намагалися навести лад у цьому потоці. Здавалося, що їх черевики ледве торкалися землі. На бігу вони закривали свої обличчя, носи й очі руками, і крізь почорнілі губи, що у декого потріскалися й кровоточили, вони хрипіли: «Аllemands! Allemands!»
Деякі з наших офіцерів, що розуміли французьку, зупинивши деяких з них і примусивши себе слухати, просили їх повернутися на свої позиції. Але вони абсолютно збожеволіли від жаху і не звертали на це ніякої уваги… Приголомшує швидкість рішення і дії, що продемонстрував наш капітан. Про те, що за дим рухається у напрямку до нас, він знав не більше, ніж будь-який солдат. Але у нього був той розум, який діє автоматично в разі небезпеки, а потім обмірковує«Намочіть свої хустки водою з фляжок, хлопці!» — наказав він. Ми всі швидко підкорилися. «Прикладіть хустки до обличчя і стріляйте як чорти!»
Ми зробили це, і, коли газ наблизився, хустки прислужилися свого роду тимчасовим респіратором і врятували багато з нас від страшної смерті. Ми були в резерві, тому постраждали менше, але все ж таки деякі з нас загинули від цього пекельного продукту Людина помирає від газу в страшних муках. Вони стали абсолютно чорними, всі ті, кого я бачив тоді. Чорні, як начищений черевик, очі, губи, нігті, навіть зуби. З рота йшла піна, як у скаженого собаки, п’ять–шість хвилин судом і потім — «на захід» (термін Першої світової, що означав смерть)».
Запитання
1. Про появу якої новітньої зброї свідчив солдат?
2. Чи розуміли люди те, що відбувалося біля Іпру? З чим вони порівнювали ці явища?
3. Якому винаходу науковців, на вашу думку, дали поштовх події 22 квітня 1915 р.? 22 квітня 1915 р. біля бельгійського міста Іпр німці вперше у світовій історії здійснили газову атаку. Із 15 тис. англійських вояків, що отруїлись хлором, третина померла. Англійці й французи спробували перекрити протоки Босфор і Дарданелли. 18 березня 1915 р. 14 англійських і 4 французьких дредноути увійшли у протоки. Але на мінах і від турецьких гармат затонуло 3 і було пошкоджено 2 кораблі. Союзники відступили. Було вирішено почати суходольну операцію. У турків було 6 дивізій для захисту проток.
4. Верденська битва
Турецькі війська повністю заблокували десант союзників, який у грудні того ж 1915 р. був змушений залишити свій плацдарм. 25 квітня 1915 р. 5 дивізій союзників висадились на Галліпольському півострові. Турецькі війська повністю заблокували десант союзників, який у грудні того ж 1915 р. був змушений залишити свій плацдарм.
23 травня Італія оголосила війну Німеччині, Австро-Угорщині.
30 травня почались військові діїІталія розгорнула 35 дивізій проти 20 дивізій Австро-Угорщини. Війна набула позиційного характеру.
Меморандум верховного головнокомандуючого німецькими арміями генерала Еріха фон Фалькенгайна у грудні 1915 р.
«…Верден — найпотужніший опорний пункт французького фронту від бельгійських кордонів до Швейцарії. Він оточений системою найсучасніших укріплень і, на думку всіх французів, неприступний, тому перетворився на національний символ і жоден французький воєначальник не посміє добровільно здати його ворогові.
Якщо Верден опиниться в наших руках — а ми, зрозуміло, докладемо зусиль, щоб так воно і сталося, — це відкриє нам дорогу до серця Франції, в такому разі уже заздалегідь приреченої на поразку. Але навіть якщо ми не досягнемо такої стратегічної мети, наші зусилля принесуть перемогу вже тим, що ми перетворимо Верден на згубний смерч, який поступово всмокче у себе весь французький військовий потенціал, виснажуючи його з останніх ділянок фронту, з тилу, зі всієї Франції. Дивізію за дивізією поставлятиме ворог на верденську м’ясорубку, а ми будемо їх там молотити одну за одною» «Четверта година ранку 21 лютого 1916 р. З останнім ударом баштового годинника Верденського кафедрального собору на дах єпископського палацу з гуркотом, подібним до гуркоту грому, обрушився важкий снаряд, пробив його і вибухнув, утворивши широку воронку, захопивши стіни і підлогу двох поверхів. З уламків балок, цеглини, штукатурки, меблів, з клаптів килимів над містом піднявся потужний султан диму і пилу, а гучний відгомін вибуху потонув у гуркоті осідаючих стін і хрускоті дерева, що ламається.
Нічним черговим штабу верденської ділянки фронту — штаб розташовувався в ратуші — немає потреби оголошувати тривогу: з усіх боків сюди збігаються офіцери, на ходу щось на себе натягуючи: вони квапляться в зал засіданьЛише через три години і п’ятнадцять хвилин — чверть на восьму — три тисячі триста німецьких снарядів усіх калібрів почали вивергати свої снаряди на верденську ділянку між річкою Мезі рівниною Воєвре. Сотні гармат б’ють і б’ють, кілометр за кілометром по окопах, під’їзних шляхах, долинах і схилах, по голих рівнинах і зарослих пагорбах, по селах і хуторах, просто по землі, де може не бути нічого, окрім мурашника або мишачого гнізда, по живому й неживому, вибух за вибухом, вибух за вибухом в Омоне, Орне, Бомоне, Дамвільєре, Дуомоне, Вердені…
У простір від землі до самого неба увірвався гуркіт розривів і заповнив його від горизонту до горизонту. Цей гуркіт вивергали сталеві глотки важких снарядів, гаубиць і мортир, скорострільні польові гармати, міномети й кулемети, які своїм пронизливим «так-так-так» прорізали гуркіт снарядів крупного калібру Коли повітряні хвилі, підняті вибухами, стикаються, здається, що повітря густішає, то спресоване, то, навпаки, розріджене, розірване, клаптями відкидається детонацією. Свист куль, дробовий тріск шрапнелі, гучне виття важких снарядів, що летять, падають з громоподібним відлунням, удари мін, що рвуть все на частини і власною силою, і тиском повітря, вереск металевих уламків, що летять по невідомих траєкторіях…
Лише снарядів важкого калібру німецькі батареї випускають по сто п’ятдесят тисяч на день… І так година за годиною, день за днем… Не було місця, не було укриття, куди б не проник цей ураган звуків».
Верденська битва тривала з 21 лютого по 18 грудняь 1916 р. Німецькі сили — 1204 гармати, 202 міномети, 160 бойових літаків, 14 аеростатів, 50 дивізій. У французів — 69 дивізій, 632 гарматиПочалася операція 24 червня 1916 р. з артилерійської підготовки, після чого в бій була кинута піхота. 1 липня англійська і французька піхота рушили в атаку.
Але німці уже встигли посилити оборону й підтягти резерви. І головне, сама тактика піхотних атак ланцюгом безнадійно застаріла разом з появою кулеметів і скорострільних гармат. Але командування союзників цього ще не зрозуміло. У результаті першого дня тільки англійці втратили 21 тисячу солдатів убитими і 35 тисяч пораненими (за іншими даними, 16 тисяч убитими і 34 пораненими).
Подальші спроби розвинути наступ успіху не принесли через запеклий опір німців. Щоденні втрати обчислювалися десятками тисяч солдатів. Тільки до середини липня ціною величезних жертв союзникам вдалося заволодіти другою лінією укріплень. Але до того моменту німці вже встигли облаштувати в глибині нові позиції.
Битва на річці Сомма набувала затяжного характеру3 вересня союзники почали новий масштабний наступ, але за 10 днів змогли просунутися тільки на 3–4 кілометри. І тоді 15 вересня англійці уперше застосували в бою танки. Попри те, що танків було лише 18, вони мали величезний психологічний тиск на німецьку піхоту. Англійці за 5 годин змогли пройти 5 кілометрів, більш ніж за 10 днів до цього (за іншими даними, 2 км за 3 години).
До середини осені почалися дощі, і низовинна місцевість у районі Сомми перетворилася на суцільне болото, що ще більше ускладнило наступ. 13 листопада бойові дії на річці Сомма припинилися через виснаження сторінУ результаті за чотири з половиною місяці англійцям і французам вдалося просунутися на фронті завдовжки 40 км лише на 10 км. При цьому їх загальні втрати склали 623 907 осіб (за іншими даними близько 800 000), з них убитими і зниклими безвісти —146 431 людина. Середні втрати англійських дивізій досягли 80 %. Німецькі втрати оцінюються в 465–600 тисяч чоловік, зокрема164 055 чоловік — убитими і зниклими безвісти.


5. Підсумки війни.
