Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - соціально-психологічний роман.

Сайт: Дистанційне навчання в школі
Курс: Українська література 10_М29 копіювання 1
Книга: Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - соціально-психологічний роман.
Надруковано: Гість
Дата: неділя 27 лютий 2022 23:26

1. Літературознавчий словник.

 Соціально-психологічний роман – це один із різновидів роману, уякому в складних, часто екстремальних життєвих умовах розкриваються складні людські характери; психологія героїв, їхня поведінка, вчинки розглядаються в контексті того соціального середовища, у якому вони перебувають.

2. Історія написання твору.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - це результат спостережень автора за тогочасною пореформеною дійсністю, його роздумів над людською природою, психологією вибору людиною свого життєвого шляху. Безпосереднім поштовхом була історія про розбійника Василя Гнидку, яку Панас Мирний почув від візника, їдучи у відрядження з Полтави до Гадяча. Так він і назвав нарис «Подоріжжя із Полтави до Гадячого». Пізніше була повість «Чіпка», а потім — велике соціально-психологічне полотно «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Назва афористична й символічна, бо натякає на «голодну волю», яку одержали кріпаки після реформи 1861 року.

Співавтором твору був старший брат Панаса — Іван Білик. Саме йому довелося стати першим читачем і критиком, а потім ще й співавтором, адже він описав столітню історію села Пісок та панів Польських. Одне із його зауважень, наприклад, було таким: «Всяке суспільне явище, а в тому числі і розбійництво, має дві сторони: внутрішню — процес морального падіння людини — й зовнішню — суспільну. Так, по-моєму, ці дві сторони і треба розвивати».

Важким був шлях роману до друку, до читача. То цензор забув поставити підпис, то видання книг українською мовою заборонили взагалі. Будучи надрукованим у Женеві, роман одразу ж потрапив до списку забороненої літератури і йшов на батьківщину підпільними, нелегальними шляхами.

Основні теми твору — це життя різних суспільних верств: найбіднішого селянства, козацької старшини, кріпосників, чиновників різних рангів; історія перетворення розумної, енергійної та здібної людини на розбійника. Ці теми суспільно значимі, соціальні, тому й роман за жанром є соціальним. Крім того, він ще й глибоко психологічний, оскільки соціальні процеси зображені не самі по собі, а через психологію героїв, їхні думки, прагнення, переживання.

Композиція роману складна, наявні кілька сюжетних ліній, які переплітаються між собою. Академік О. І. Білецький порівнював композицію роману з будинком «із багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».

 

Панас Мирний та Іван Білик у своєму творі відобразили картини українського народного життя.  Таблиця про зображене в романі.

Суспільні, історичні події

Верстви населення

Суспільні явища

— Кріпосництво
— реформа 1861 року
— «Голодна воля»
— селянські заворушення
— придушення бунтів за допомогою армії

— Пани-кріпосники
— пани в земстві, предводителі дворянства
— чиновники різних рангів
— кріпаки
— козаки
— селяни
— москалі
— розбійники
— хуторяни
— жиди, шинкарі

— Історія закріпачення
— облаштування земств
— вибори
— землеустрій

3. Розкриття алегоричного змісту назви роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Воли — символічний образ уярмленого селянства — не ревли, якби було що їсти й пити.

Зображення життя й праці, мрій і сподівань селян — улюб­лена тема Мирного-прозаїка («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»). На відміну від І. Нечуя-Левицького, письменник не об­межився розкриттям соціальних конфліктів і тенденцій, об’єктом уваги для нього стала насамперед людина з її неповторним сприй­няттям світу, зі своїми переживаннями та почуттями. Брати Рудченки вперше в українській літературі досліджують внутрішній світ героя, його психічний стан. Найяскравіше це виявилося в соціально-психологічному романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

4. Проблеми твору

Тогочасні проблеми

 Вічні проблеми

Кріпацтво;
бідність безземельних селян;
свавілля поміщиків;
позашлюбні діти;
порядки в земстві

Злочин і кара;
кохання, родинне життя;
батьки і діти; добро і зло;
«Пропаща сила»;
життєвий вибір

5. Складання лінії-графіка.

За допомогою ламаної лінії-графіка зображуємо історію життя Чіпки зі злетами та падіннями.

Які висновки можна зробити, склавши цю лінію-графік?

— Чіпці не щастило від самого народження, він наслідував негативні гени.

— У житті Чіпки були люди (баба Оришка, дід Улас), які вчили його добра.

— Були в героя злети й падіння. У Чіпки підвищене почуття справедливості, але він не може реально оцінювати дійсність (земля їм дісталася теж не зовсім справедливо; Грицько, такий самий безземельний сирота, заробив грошей і купив землю).

— Те, що не взяли громадським пастухом, вигнали із земства, не є непереборними життєвими обставинами, які дають право озлитися на весь світ.

— І в злочинній сім’ї може вирости чесна, справедлива людина, як, наприклад, Галя.

— Багато залежить від характеру людини, її життєвого вибору й здатності розрізняти добро та зло.

 

6. Робота над характеристикою героїв.

Порівняльна характеристика Чіпки й Грицька.

Спільне

Безбатченки, бідні, жили в селі, разом працювали, розважалися; люблять землю, хліборобську працю; хазяї, здатні кохати

Відмінне

Чіпка

Грицько

Злий, жорстокий, рішучий, сміливий, вболіває за громаду, не може реально оцінити життя, не має твердих моральних устоїв

Працьовитий, наполегливий, цілеспрямований, пасивний до громадського життя; живе за законами народної моралі

Характеристика Моті, матері Чіпки.

7. Сюжет «Хіба ревуть воли як ясла повні»

Частина перша

Польова царівна: зустріч Чіпки з Галею.

Двужон: історія Вареника — Притики — Хруща — Хрущова.

Дитячі літа: важке дитинство Чіпки.

Жив-жив! Чіпка в наймах, потім підпасич із Грицьком у діда Уласа.

Тайна-невтайна: Чіпка-вівчар, смерть баби Оришки, розкриття таємниці про батька.

Дознався: знайомство з Галею.

Хазяїн: зростання Грицька як доброго господаря.

Частина друга

Січовик: історія села Піски (перехід козаків у хлібороби; історія родини Мирона Ґудзя).

Піски в неволі: приїзд генерала Польського до Пісок; реєстра­ція селян; шинкарювання Лейби; смерть Мирона Ґудзя в 99-річному віці.

Пани Польські: приїзд у Піски пані генеральші, вечірки, одру­ження її дочок; «котяче царство» генеральші, доведення до смерті гене­ральші красивою й веселою дівкою Уляною; приїзд старшого панича — поручика Василя Семеновича, пізніше — молодшого панича Степана; розростання роду панів Польських.

Махамед: дитинство й молодість Максима Ґудзя, смерть його батьків.

У москалях: служба Максима-москаля.

Максим — старшим: отримання Максимом звання фельдфебеля, одруження з Явдохою; отримання «чистої» й повернення в Піски.

Частина третя

Нема землі: звістка про те, що якийсь Луценко — справжній хазяїн Чіпчиної землі; Чіпка в Пороха.

З легкої руки: Чіпка в суді, спілкування із секретарем Чижи­ком, який просить хабара 50 рублів, щоб «поправити діло»; пиятика Чіпки в Пороха; повернення додому.

Товариство: знайомство й дружба Чіпки з Матнею, Лушнею й Пацюком; пияцтво; Мотря в приймах у сусідки; «пропивання» нажито­го Чіпкою (крім снопів пшениці).

Сповідь і покута: сповідь Чіпки в Грицька Чупруненка й Христі; дарування снопів Грицькові; докори Матні, Лушні й Пацюка.

Перший ступінь: розробка Матнею, Лушнею й Пацюком пла­ну пограбування хліба в пана; угода з Гершком щодо продажу вкраденого.

Слизька дорога: убивство Чіпкою сторожа; Чіпка зі своїм товариством у чорній; хвилювання Христі за Чіпку; Чіпка і його товариші на волі.

На волі: звільнення від кріпацтва піщан і звістка про відпрацювання панові ще два роки; обурення селян через їхню «дармову» дворічну працю на пана; звинувачення паном селян у «бунті»; приглушення селянського бунту становим.

Сон у руку: сон Чіпки про вбивство сторожа; докори сумління Чіпки.

Наука не йде до бука: повернення Мотрі додому; щоденна праця Чіпки по господарству; дружба Чіпки з Грицьком; чутки в Пісках про крадіжки.

Частина четверта

Невзначай свої: нічні збіговиська злодіїв (і Чіпки з його то­вариством) у Максима Ґудзя.

Розбишацька дочка: розмова Чіпки з Галею, з якої він дізна­ється про те, що Максим Ґудзь віддає Галю за москаля Сидора.

Козак — не без щастя, дівка — не без долі: Чіпка вмовляє Сидора за гроші відмовитися від Галі, виставляє всій роті могорич і до­мовляється з Грицьком про сватання Галі.

На своїм добрі: сватання Галі, оглядини в Чіпки; вінчання й бучне весілля; переїзд Галі до Чіпки; радісне життя молодих; дружба Чіпчиної й Грицькової родин; зведення Чіпкою нового будинку; новий промисел Чіпки (перепродування полотна).

Новий вік: нове пореформене життя; історія життя Шавкуна, який прибрав до рук цілий повіт (після смерті пана Василя Семеновича Польського); піщани поважають Чіпку як господаря; вибори Чіпки в земство.

Старе — та поновлене: обрання Чіпки в управу; компромат на Чіпку за колишні злодіяння (у нерозкритій давній судовій справі підозра за крадіжку пшениці в пана Польського й убивство сторожа); відсторонення Чіпки губернатором від управи «по неблагонадежности»; гнів Чіпки; смерть Максима Ґудзя.

Лихо не мовчить: Явдоха Ґудзь, продавши свій хутір, переїздить після смерті чоловіка до Чіпки; сварки Явдохи з матір’ю Чіпки; повернення Чіпки «до старого» (пияцтво з товариством Лушні, Матні й Пацюка); смерть Явдохи. Так оце та правда! Чіпка і його товариство вирізає Хоменкову родину («вісім безневинних душ»); смерть Галі; повідомлення Мотрі про скоєний сином злочин у волость; арешт Чіпки; конвой Чіпки до Сибіру через Піски.

 

Композиція роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» складна: він має чотири частини, тридцять розділів.