Переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму.
| Сайт: | Дистанційне навчання в школі |
| Курс: | Українська мова. 5 клас |
| Книга: | Переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму. |
| Надруковано: | Гість |
| Дата: | неділя 27 лютий 2022 11:26 |
1. Сьогодні на уроці.
Мета:
- удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу;
- розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму, сприймати письмовий текст, розуміти його;
- докладно відтворювати зміст прочитаного тексту.
2. Структура тексту типу роздуму.
1. Роздум (міркування) — твір або частина твору, в якій автор висловлює свої думки, переживання, почуття.
2. Роздум обов’язково має три частини: тезу, доведення, висновки.
3. Теза — положення, висловлене в тексті, що коротко й чітко формулює основну ідею твору, правдивість якого треба довести.
4. Доведення — логічна форма встановлення правильності будь-якого судження на підставі інших суджень, істинність яких перевірена практикою.
5. Висновок — остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань.
6. Текст типу роздуму найчастіше будується у формі монологу.
3. Тексти розповідного характеру з елементами роздуму.
Текст 1.
Покоління народу проходять одне за другим, але результати кожного покоління залишаються в мові — у спадщину нащадкам. У скарбницю рідного слова складає одне покоління за другим плоди глибоких сердечних порухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитої радості, словом, увесь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові.
Мова є найбільш живий, найбільш різноманітний і міцний зв’язок, що з’єднує минулі, сучасні й прийдешні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле. Вона не тільки виражає собою життєвість народу, але є, власне, саме життя. Коли зникає мова — народу немає більше! (К. Ушинський).
Текст 2.
Спілкування людей може мати двоякий характер: один тільки говорить, а інший тільки слухає або ж мовець і слухач міняються ролями. У першому випадку це буде монолог, а в другому — діалог (полілог). Діалог характеризується наявністю двох або більше співрозмовників. Ця форма спілкування використовується у повсякденному житті людей і має різні форми: розмова в сім’ї, на вулиці, судове слідство, шкільний урок тощо. Дотримання правил мовного етикету в діалозі — обов’язкова умова при спілкуванні й невід’ємна ознака високого рівня мовної культури… (З підручника).
4. Як підготуватися до переказу.

