Кільчасті черви
| Сайт: | Дистанційне навчання в школі |
| Курс: | Цехмістер О.М. Біологія 7 клас |
| Книга: | Кільчасті черви |
| Надруковано: | Гість-користувач |
| Дата: | четвер 19 вересня 2024 04:33 AM |
Опис
Повна характеристика Кільчастих червів
1. Загальна характеристика
Тип Кільчасті черви (Кільчаки) — включає тварин, тіло яких складається з повторюваних сегментів, або кілець. Тіло кільчастих червів складається з трьох шарів клітин: ектодерми, ентодерми і мезодерми (тобто вони є тришаровими тваринами).
З клітин мезодерми (простір між стінкою тіла і внутрішніми органами) формується вторинна порожнина (целом).
Кільчасті черви — в основному вільноживучі тварини і мають двосторонню симетрію.
Тіло кільчаків червів розділене на сегменти, або кільця (звідси і назва — кільчасті черви). У різних видів може бути від декількох штук таких сегментів, до сотен. Кожен сегмент є самостійним відсіком: у ньому є власні зовнішні вирости, вузли нервової системи, органи виділення і статеві залози. Порожнина кожного сегмента відокремлена від порожнини інших. За незначних ушкоджень покривів порожнинна рідина витікає не з усього тіла, а лише з декількох ушкоджених сегментів.
На тілі кільчастих червів можна виділити головний відділ (передній кінець тіла), тулуб та хвостовий відділ (задній кінець тіла).
Покриви тіла кільчастих червів — шкірно-м'язовий мішок, який складається з покривного епітелію та двох шарів м'язів — повздовжніх та кільцевих. Клітини епітелію виділяють шар щільної неклітинної речовини — кутикулу. Поверхня тіла має багато слизових залоз. Слиз виконує захисну функцію.
До травної системи належать: ротова порожнина, глотка, стравохід, воло, кишечник, шлунок, анальний отвір.
Кільчасті черви — в основному вільноживучі тварини і мають двосторонню симетрію.
Тіло кільчаків червів розділене на сегменти, або кільця (звідси і назва — кільчасті черви). У різних видів може бути від декількох штук таких сегментів, до сотен. Кожен сегмент є самостійним відсіком: у ньому є власні зовнішні вирости, вузли нервової системи, органи виділення і статеві залози. Порожнина кожного сегмента відокремлена від порожнини інших. За незначних ушкоджень покривів порожнинна рідина витікає не з усього тіла, а лише з декількох ушкоджених сегментів.
На тілі кільчастих червів можна виділити головний відділ (передній кінець тіла), тулуб та хвостовий відділ (задній кінець тіла).
Покриви тіла кільчастих червів — шкірно-м'язовий мішок, який складається з покривного епітелію та двох шарів м'язів — повздовжніх та кільцевих. Клітини епітелію виділяють шар щільної неклітинної речовини — кутикулу. Поверхня тіла має багато слизових залоз. Слиз виконує захисну функцію.
До травної системи належать: ротова порожнина, глотка, стравохід, воло, кишечник, шлунок, анальний отвір.
Кільчаки бувають роздільностатевими і гермафродитами.
Розмноження може відбуватися безстатевим і статевим шляхами.
Статеве розмноження протікає за участю двох особин (навіть у гермафродитів).
При безстатевому розмноженні тіло червяка розпадається на декілька частин, а потім кожна з них добудовує відсутні головний і хвостовий відділи.
Розмноження може відбуватися безстатевим і статевим шляхами.
Статеве розмноження протікає за участю двох особин (навіть у гермафродитів).
При безстатевому розмноженні тіло червяка розпадається на декілька частин, а потім кожна з них добудовує відсутні головний і хвостовий відділи.
У більшості видів на поверхні тіла поодиноко або пучками розташовані щетинки.
2. Клас Багатощетинкові черви
Клас Багатощетинкових об'єднує вільноживучих кільчастих червів, у яких численні довгі щетинки зібрані у пучки і розташовуються з боків кожного сегмента. Багатощетинкових червів є близько 7000 видів. Більшість з них мешкає у морях, де вони повзають по дну, зариваються у мул, або плавають у товщі води.
Як і в усіх кільчастих червів, тіло багатощетинкових складається з сегментів, число яких у різних видів коливається від
Нереїда
Морська миша (Афродита)
Нереїс
Серед багатощетинкових червів є сидячі форми, які будують захисну трубку і ніколи не покидають її.
Сидяча форма морських червів
Значення багатощетинкових червів у природі є досить великим:
- вони фільтрують воду, очищаючи її;
- є санітарами водойм, знищуючи масу залишків, що розкладаються;
- їх поїдають ракоподібні, риби, голкошкірі, кишковопорожнинні, птахи;
- деяких багатощетинкових спеціально розводять у морі, як корм для риб;
- деякі види (наприклад, тихоокеанський палоло) тіло якого сягає
1 метра, вживає в їжу людина.
3. Малощетинкові черви
Більшість малощетинкових червів живе в ґрунті (наприклад, дощові черви).
Деякі населяють прісні і солонуваті водойми (наприклад, трубочник).
Довжина тіла малощетинкових червів коливається від 0,5 мм до 3 м. Число сегментів у різних видів становить від 5 — 7 до 600 . Усі сегменти тіла у них є однаковими. У статевозрілих особин у передній третини тіла з'являється потовщення — залозистий поясок.
Дощовий черв'як
Австралійський земляний черв'як
На кожному сегменті є по чотири пари щетинок — дві пари спинних і дві пари черевних. Невелика кількість щетинок на тілі цих червів і дало назву всьому класу — Малощетинкові.
Щетинки є настільки малими, що їх можна виявити тільки на дотик, провівши пальцем від задньої частини тіла тварини (на малюнку зображені черевні щетинки при збільшенні в 100 (1) і 300 (2) разів).
Щетинки допомогають цим тваринам під час руху в ґрунті: загнуті спереду назад, вони допомагають червам утримуватися у нірці і швидко просуватися вперед.
Залозисті клітини шкірного епітелію червів виділяють слиз, який захищає шкіру від висихання і допомагає просуванню у ґрунті.
Малощетінкові черви, зокрема дощові черв'яки, мають велике значення у ґрунтоутворенні. Вони перемішують ґрунт, знижують його кислотність, підвищують родючість. Прокладаючи довгі ходи у ґрунті, вони полегшують проникнення води з розчиненими у ній поживними речовинами і повітря до кореневої системи рослин, покращуючи їх ріст.
Водні малощетинкові черви сприяють самоочищенню забруднених водойм і є їжею для риб. Малощетинкові черви живляться гниючими залишками рослин, проте серед них є хижаки і паразити.
4. Клас П'явки
Клас П'явки налічує близько 400 — видів. Довжина тіла п'явок — від декількох міліметрів до 15 см.
Для представників цього класу характерні наступні ознаки: постійна кількість сегментів тіла (33 ), наявність присосок, відсутність щетинок на тілі.
П'явки, в основному, мешкають у прісних водоймах, деякі — у морях і вологому грунті. У тропіках є сухопутні види. Усі п'явки — або паразити, які харчуються кров'ю хребетних тварин, або хижаки, що поїдають дрібних тварин.
Тіло п'явки сплощено у спинно-черевному напрямку, з двома присосками — колоротової і задньої. У центрі передньої присоски міститься рот, а задня служить тільки для прикріплення.
Зовні п'явки схожі з іншими кільчастими червами, проте у них немає щетинок.
З цим пов'язаний спосіб пересування п'явок: вони пересуваються, поперемінно прикріплюючи присоски до різних предметів і хвилеподібно згинаючись.
Велика кількість представників цього виду можуть плавати.
На передніх сегментах п'явок розташовані від однієї до п'яти пар очей.
Зябра відсутні. Дихання здійснюється через усю поверхню тіла.
П'явки, які смокчуть кров, у ротовій порожнині мають гострі хитинові зубчики. На кожній щелепі їх є 90 (разом — 270 ). Слинні залози п'явок виділяють особливу речовину — гірудин, яка перешкоджає згортанню крові як у ранці на тілі жертви, так і у шлунку самої п'явки (тому ранки, нанесені п'явками, довго кровоточать).
У шлунку є так звані кишені для запасання висмоктаної крові. Тому проміжки часу між прийомами їжі у п'явок можуть бути дуже великими — до декількох тижнів.
У п'явок краще, ніж у інших червів, розвинена нервова система. Органи чуттів сприймають світлові, хімічні, механічні та інші подразнення.
П'явки — гермафродити. Після спарювання вони відкладають численні кокони з різною кількістю яєць.
П'явки є їжею для риб. Деякі п'явки, що смокчуть кров, завдають великої шкоди рибам, птахам, звірам, людині.
Медичну п'явку здавна використовують у медицині при гіпертонії і загрозах крововиливів.
Медичну п'явку здавна використовують у медицині при гіпертонії і загрозах крововиливів.
4.1. Лабораторне дослідження: зовнішньої будови та руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника)
Виконати лабораторне дослідження
Опорні питання:
1. Яка роль вологої шкіри в житті дощового черв’яка?
2. Яку роль відіграють щетинки під час руху черв’яків?
3. Підпишіть деталі зовнішньої будови дощового черв’яка на малюнку.
Зробіть ВИСНОВКИ про особливості будови тіла дощового черв’яка та зв'язок будови його тіла з характером рухів.