Камерно-інструментальні жанри
1. Ноктюрн
В музиці ноктюрн — це фортепіанний твір задумливого, мрійливого характеру.
У XIX столітті склався зовсім інший ноктюрн: мрійлива, співуча фортепіанна п'єса, навіяна образами ночі, нічною тишею, нічними думами. І картина Куїнджі, і вірші Пушкіна асоціюються саме з таким ноктюрном. У музиці найбільше відомі ноктюрни. Шопена. То мрійливі та поетичні, то суворі та скорботні, то бурхливі та пристрасні, вони складають значну частину творчості цього поета фортепіано.
«Доля нагородила поляків Шопеном, як німців Моцартом»,— так писали сучасники про молодого, надзвичайно талановитого польського музиканта.
Фортепіанна музика Шопена технічно досконала і водночас над-звичайно лірична. їй властиві неперевершена мелодійність, щирість і вишуканість у передаванні найрізноманітніших настроїв і почуттів. Звернімося до цієї величної постаті у музичному світі.
Фредерік Францішек Шопен (1810— 1849) — видатний польський композитор і піаніст, засновник класичної музики Польщі. Уперше він спробував себе у ком¬позиторському ремеслі у 7 років, а з 8 уже концертував і своєю грою викликав загаль¬не захоплення у Варшаві. У 12 років він став одним із кращих піаністів Варшави. Згодом Шопен став не тільки піаністом- віртуозом, а й одним із найвидатніших композиторів.
Віртуоз (у перекладі з італійської — мужній, доблесний) — артист-музикант, який досконало володіє виконавською технікою свого мистецтва.
1. Ноктюрн — це:
а) народна пісня-танець, поширена у західних областях Укра-їни;
б) вокальний твір для голосу у супроводі гітари, рояля тощо;
в) лірична п'єса з наспівною, широкою мелодією, «нічна пісня».
2. Улюблений інструмент Ф. Шопена:
а) скрипка;
б) фортепіано;
в) гітара.