Теоретичний матеріал

Переглянути

 

2. Мацуо Басьо. Хайку

Хід уроку

1. Переглянь презентацію "Культура Японії".

2. Прочитай за підручником біографію Мацуо Басьо (стор. 170-172), передивись презентацію "Мацуо Басьо. Хайку", перевір себе за запитаннями (слайд 25) .

3. Ознайомся з матеріалами рубрики "Культура різних народів" про особливості японської поезії (стор.172), вивчи визначення хайку (стор. 172), ознайомся з історією виникнення цього жанру та його особливостями.

4. Прочитай хайку, розміщені в підручнику (стор.172-174), поміркуй над питаннями (стор.175), виконай за бажанням творчі завдання  (стор.175)

5. Прочитай матеріали рубрики "Краса слова" (стор.175).

6. Перевір себе за питаннями рубрики "Перевірте себе" (стор. 175)

7. За бажанням передивись відеоролик "Хокку".

https://drive.google.com/open?id=0BygwfBfDr1N6bTd1NFVMbkNPWlE

Історія створення хайку та особливості жанру

          Хайку - жанр японської поезії, який з'явився в 17 столітті.

         Творцем його були не аристократи, а жителі міст і селищ: художники й ремісніки, лікарі й навіть самураї. Всюди виникали гуртки любителів хайку. 
         Цікава історія виникнення хайку. Його три рядки виникли з п'ятивірша - танка. Танка було не тільки високим мистецтвом, воно було частиною побуту. Японці любили поетичні змагання - утаавасе. З плином часу розвинувся звичай складати вірш удвох. Один поет складав перші три рядки, а другий повинен був скласти дві наступні.

Так народилася ренга. Ренга - «нанизані строфи», вірші-ланцюги, що складаються з тривіршів і двовіршів, що чергуються. 

Перший тривірш називався "початковою строфою", японською - "хокку", або "хайку" (це три рядки, 5 + 7 + 5 = 17 складів). Вона часто бувала найсильнішою й найкращою строфою в складі ренги. 

Хайку - ліричний тривірш, що має певні риси:

  • лаконізм (стислість)
  • відсутність рими
  • унікальний ритм: 17 складів (5 + 7 + 5)
  • тема - життя природи і людини
  • простота поетичної мови
  • недосказанність.

Хайку створюється за принципами: 

  • сабі (витончена простота);
  • сіора (гармонія з природою);
  • хосомі (глибина проникнення);
  • карумі (легкість).

Мистецтво написання хайку - це вміння в трьох рядках описати момент. У маленькому вірші кожне слово, кожен образ вагомі, вони набувають особливого значення. Сказати багато, використовуючи мало слів, - головний принцип хайку. Це споглядальна поезія.

Читання хайку передбачає певний настрій для того, щоб мати можливість зрозуміти, що ж хотів сказати автор.

У збірниках хайку кожен вірш часто друкується на окремій сторінці. Це робиться для того, щоб читач міг вдумливо, не поспішаючи, перейнятися атмосферою вірша. 

Японські вірші мають глибокий підтекст

Щоб їх зрозуміти, потрібно включити уяву. У хоку паралельно відображаються стан природи, думки та почуття людини. 

«Сезонні» слова в хайку

Вірші в поетичних збірках групуються за розділами весна, літо, осінь, зима. Це у свою чергу вимагає від поета обов'язкового включення в текст вірша того чи іншого «сезонного слова».

Наприклад:

а) веснаслива, сливовий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба;

б) літо — троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло;

в) осінь — осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осін­ня паморозь, іній, осіннє кленове листя, очерет, хризантема, коник, цвір­кун, олень;

г) зима — грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод.

Існували навіть спеціальні словники сезонних слів, якими обов'язково користувались поети-початківці. Лише в XX ст. цю традицію користуван­ня словниками почали порушувати.