Теоретичний матеріал

1. Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів («Причинна», «Думка» (Нащо мені чорні брови...)

Біографія Т. Г. Шевченка 

Що знаємо?

1.     Кирилівка—село, де народився Т.Г. Шевченко

2.     9 березня 1814 року народився Т. Шевченко

3.     Батько поета був хліборобом, стельмахом, чумаком. Умів читати і писати

4.     Малий Тарас володів здібністю до маларства

5.     Іван Сошенко—художник. Друг Т. Шевченка

6.     22 квітня 1838р. талановитого кріпака Т. Шевченка викуплено з кріпацтва

7.     У 1843 році відбувся перший приїзд на Україну. Перед ним лежав розтерзаний, без хреста розіп'ятий край

8.     «Кобзар» було видано у 1840 році

9.     5 квітня 1847 рік—перший арешт Т.Шевченка

10. 1848 рік. Поетові всміхнулася крихта куцого щастя. Його взяли художником в наукову експедицію для вивчення Аральського моря

11. 1850 рік. Навколо пустеля, пісок і солона вода. Шевченка переведено в Новопетровське укріплення—на півострові Мангишлак

12. 1857 рік—надія, радість, щастя...крах. Шевченка відпустили. Через місяць арештували знову

13. 1858 рік—другий  приїзд на Україну

14. 1859 рік—третій  арешт

15. Поет помер 10 березня 1861 року

Рання творчість Т. Шевченка: твори і жанри

Жанри

Твори

Балади

«Причинна», «Утоплена», «Тополя»

Героїчні поеми

«Гайдамаки», «Гамалія»

Соціально-побутові поеми

«Катерина»

Вірші-послання

«До Основ'яненка»

Вірші-роздуми

«Думи мої, думи мої...»

Драми

«Назар Стодоля»

Робота над баладою «Причинна»

Балада—невеликий сюжетний віршований ліро-епічний твір про виняткову родинно-побутову, соціально-побутову подію, з драматично напруженим сюжетом, в якому наявні елементи фантастики.

До появи Т. Шевченка балада пройшла в світовій літературі тривалий і складний шлях еволюції від народної танцювальної пісні до сюжетного поетичного твору переважно історичного або казково-легендарного змісту з похмурим колоритом. У кінці ХVІІІ—на початку ХІХ ст. вона досягла особливого розквіту в творчості сентименталістів, а ще більше—романтиків. 

Зародившись як жанр суто ліричної поезії, балада поступово прибрала оповідну форму, трансформуючись у напрямі епосу. Така її еволюція зумовлювалася увагою до історичних і легендарних мотивів, відтворення яких закономірно спонукало письменника вдаватися до об'єктивного зображення дійсності. Проте тільки в певних межах. Ліричне начало не зникло: переживання поєднувалося із зображенням подій, долі людини.

У порівнянні з баладами українських романтиків 30-х років кроком уперед була «Причинна» (1837).  

«Причинна».( Як пояснює тлумачний словник, причинна — та, якій «пороблено», «зроблено причину» — душевну хворобу).У Шевченка ж дівчину зроблено сновидою.

  • надрукована вперше в альманасі «Ластівка» Є. Гребінки.
  • ліричний відступ — монолог-молитва «Така її доля...», став народною піснею-романсом (музика композитора В. Заремби).
  • Позасюжетні елементи ( роздуми, описи, відступи)
  • Тема твору — розповідь про дівчину-красуню, яку ворожка зробила сновидою, щоб вона менше страждала від розлуки з коханим.
  • Головний мотив твору — торжество кохання над ворожими силами в природі: навіть смерть не спроможна розлучити закоханих, які возз’єдналися після неї).

Балада  - це ліро – епічний сюжетий пісенний твір, за основу якого взято подію легендарно – історичного ,родинно – побутового змісту з описами незвичайних ситуацій,людей,учинків

Сюжет обирає автор - Розлука закоханих

Конфлікт у творі не розгорнутий і чітко не окреслений. Ми не можемо охарактеризувати героїв конкретно, не можемо точно вказати причину їх розлуки.

Реальні

Фантастичні

Дівчина

Малі діти, що повиринали з Дніпра

Козак

Мати

Ворожка

Русалоньки

Дівчата, що йдуть у поле жати

 

Образні засоби у творі (епітети: буйний вітер, карі очі, чорні хмари, коник вороненький тощо; порівняння: «кругом, як в усі, все мовчить», «І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі, то виринав, то потопав»; персоніфікація: «шепочуть густі лози»)

«Причинна»—це типово романтична балада, в якій ще немало від традицій попередників і народнопоетичної символіки: на перший план висуваються не так персонажі, як надзвичайні події, важливого значення набувають гіперболічні описи природи, часті звертання до персоніфікацій, метафоричності, пісенного епітета.

Балада побудована на мотивах народних переказів. Значну роль у ній відіграють грізні картини природи, схвильована авторська мова, покликана зворушити читача, збудити в нього співчуття до героїні. Картини природи та ліричний відступ, хоч і органічно «вмотивовані» в сюжет, набувають і самостійного звучання: народними піснями стали «Реве та стогне Дніпр широкий», «Така її доля...». Саме «Така її доля...» найбільше дає уявлення про героїню, яка власне в дії, сюжеті участі не бере, не розкриває свого характеру, а тільки стає жертвою лихих обставин. Але те, що каже про неї поет, симптоматично:

Якби-то далися орлинії крила,

За синім би морем милого знайшла;

Живого б любила, другу б задушила,

А до неживого у яму б лягла.

Не так серце любить, щоб з ким поділиться... 

 

Робота над текстом «Думка». У ранній творчості Шевченка є кілька поезій з однаковою назвою «Думка» одна з них ввійшла до «Кобзаря» 1840 року.

Тема пошуку людиною щастя, протиставлення високої людської мрії та жорстокої дійсності розкривається в ряді творів романтичного характеру, які поет назвав думками, в елегіях, у баладах.

Елегія «Думка» («Нащо мені чорні брови...») наповнена роздумами про долю молодої людини — вродливої дівчини-сироти з чорними бровами, карими очима, зрадженої «чорнявим», її наріканнями на долю, якої нема: «Нащо ж мені краса моя, // Коли нема долі?» Безнадійність, марність життя підкреслюють тавтологія, анафора: нащо мені; нема кому; плачте, очі; нехай. Експресивна лексика плачте, жалібніше, горе, тяжко, чужії створює настрій смутку, безнадії, журби. Ці настрої підсилюють інші засоби поетичної виразності: традиційне народне порівняння «Серце в'яне, нудить світом, //Як пташка без волі», антитеза «Літа мої молодії//марно пропадають». Поет розширив народнопоетичний мотив дівочої самотності й сирітства, до якого повернеться в ліриці періоду заслання.
За словами М. Рильського, «провідна риса поезії Т. Шевченка — музика, мелос, ритмічна могутність і метрична різноманітність». Це посприяло тому, що багато творів поета стали піснями, зокрема й «Нащо мені чорні брови...».

Еле́гія (грец. ἐλεγεία — журлива пісня, скарга; хоч етимологічне значення може мати й інші джерела: фріг. elegn — очеретина, очеретяна сопілка) — один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, часом журливого змісту. Ліричний вірш задумливого, сумного характеру.

 Візитна картка твору

Назва твору 

«Думка» (Нащо мені )

Автор

Т.Шевченко

Рік написання

1838 р

Тема

розповідь про нещасливе кохання дівчини та її сирітське життя серед своїх

Ідея

висловлення співчуття героїні твору, яка вимушена страждати, плакати через «зраду чорнявого».

Основна думка

Нащо ж мені краса моя, / Коли нема долі?

Сюжетна основа

Молода дівчина, героїня твору, плаче, серце в неї «в’яне», вона «нудить світом», оскільки її залишив чорнявий. Тепер вона не бачить сенсу свого життя