Література 70-90 років ХІХ століття. Класичний реалізм
7. Робота з таблицею
|
Літературні напрями |
Характеристика |
Представники |
|
Реалізм |
Правдиве, об’єктивне і всебічне відображення дійсності. |
Панас Мирний, І. Франко, І. Карпенко-Карий, П. Грабовський, І. Нечуй-Левицький |
|
Натуралізм |
Вибір певного об’єкта дослідження (соціальні верстви, професійні групи); природознавчий підхід у вивченні «видів» і «типів» людей; особливий акцент на теми «малої» людини і «низів суспільства». Культ неприкрашеної дійсності; увага до проблеми оточення (середовища) і його впливу на природу людини; надмірна деталізація та описовість; простота і ясність характерів, сюжету |
Основоположник — Е. Золя; Панас Мирний, І. Франко («На дні» та ін.), В. Винниченко тощо |
|
Романтизм |
Перевага суб’єктивного над об’єктивним; виняткові обставини й характери; елементи фантастики, містики; поєднання високого і низького, комічного і трагічного, буденного і незвичайного. В Україні романтизм мав такі особливості: |
Леся Українка, О. Кобилянська, М. Вороний, М. Коцюбинський (їх називають неоромантиками) |
Українська література була жанрово розвинутою, не відставала від тогочасних тенденцій західноєвропейської літератури.