Прозові і драматичні твори І.Франка

2. Новела “Сойчине крило”

 жіноча доля в новітній інтерпретації

І. Франка значне місце належить прозі — різноманітній за тематикою, жанрами, мотивами. Не оминув письменник і таку популярну тему, як жіноча доля, жіноча психологія, кохання, подавши їх в новітній інтерпретації в новелі «Сойчине крило».

Новела — невеликий розповідний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним кінцем.

Композиція незвичайна — «твір у творі», твір з обрамленням.

Герой-адресат читає листа, у якому розповідається історія його кохання з дівчиною та етапи страдницького життя героїні; змінюється настрій і світогляд героя; зустріч героїв.

Сюжет новели «Сойчине крило»

У чому полягають новаторські шукання прозаїка, модернізм Франка?

Модернізм (від франц. modern — сучасний) — загальна назва напрямів і течій нереалістичного спрямування в мистецтві ХХ ст.

Його ознаки:

— відбиття дійсності в людській підсвідомості;

— суб’єктивне (сфера духу, мистецтва) наділяється ознаками об’єктивної реальності;

— побудова художньої реальності, що мало пов’язана з дійсністю й протиставлена їй;

— пошук нових шляхів (форм) у зображенні світу і людини.

Напрями й течії модернізму: неоромантизм, неокласицизм, футуризм, екзістенціалізм, акмеїзм, символізм, авангардизм, імажинізм, сюрреалізм, екзистенціалізм, література «потоку свідомості» та ін.

У творчості Франка ми знаходимо окремі риси багатьох напрямів і течій модернізму.

Експресіонізм: «я», внутрішній світ художника — єдина реальність; творець не повинен бути пов’язаний з матеріальним світом, тому що той уособлює хаос, зло.

«Потік свідомості»: внутрішній монолог; духовне життя героя передається у всій його безпосередності, постійній зміні думок, почуттів, вражень, спогадів і т. ін.

Неокласицизм: прагнення зберегти право на власний моральний та естетичний кодекс, виходячи зі свого уявлення про загальнолюдські мистецькі цінності, деяку незалежність вічного мистецтва від скороминущих виявів життя; світова культура поєднується з національною традицією.

Неоромантизм: боротьба, небезпечні таємничі події; емоційність і драматизм розвитку художньої дії.

Імпресіонізм: витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень, мінливих відчуттів та переживань; психологізм у змалюванні персонажів; прагнення зафіксувати миттєві враження; лаконізм прози, багатство відтінків; збільшена увага до кольорів і звуків, яскравих деталей (сойчине крило, сукня з білими цятками).