Українська мова .Теоретичний матеріал

5. Українська мова як одна з індоєвропейських мов. Українська мова в колі слов’янських мов. Ознаки самобутності української мови.

 

Індоєвропейські мови — найпоширеніша сім’я споріднених мов, одна з мовних сімей світу. Належність мов до сім’ї індоєвропейських мов визначається на підставі подібності їхньої структури. До складу індоєвропейських мов входять 150 різних мов, якими розмовляють 2 млрд 171 млн 750 тис. осіб. За ознаками ближчої спорідненості індоєвропейські мови поділяються на групи мов. Найбільшу з таких мовних групп становлять індійські мови, які нараховують 96 мов. До них на-лежать мови гінді, урду, бенгалі, панджабі, маратхі, гуджараті, орія, циганська, а також мертві мови — ведійська і санскрит.

До індоєвропейських мов належить також і слов’янські мови(З енциклопедії).

Існувало  чимало фонетичних та граматичних (насамперед, морфологічних) рис, які в інших слов'янських мовах замінилися новими, а в нас вони склали найдавнішу групу українських мовних особливостей. Серед них найважливіші:

1) закінчення -у в род. відмінку однини іменників чол. роду з давньою основою на u: солоду, мéду, дóму, вéрху, пóлу;

2) закінчення -ові, -еві (-єві) в дав. відмінку однини іменників чол. роду цієї самої групи типу сóлодові, мéдові, дóмові, а потім — і всіх інших іменників чол. роду;

3) чергування приголосних г, к, x зі свистячими з, с, ц у дав. та місц. відмінках однини іменників:нога – нозі, муха - мусі;

4) кличний відмінок іменників: друже, княже, брате, земле, владико, учителю;

5) закінчення -ої в род. відмінку однини прикметників жін. роду: велúкої, дóброї, святої, пáгубної;

6) форми дав. відмінка займенників мені, тобі, собі;

7) форми 3-ї особи дієслів теперішнього і простого майбутнього часів І дієвідміни: мóже, убивáє, ідé, живé, поучáє;

8) закінчення -мо в дієсловах 1-ї особи множини теперішнього і майбутнього часів: даємó, постáвимо, не питáємо, помагáємо ;

9) подовження приголосних в іменниках на –я: каміння, клоччя, знання та інш.

Також ми знаємо, що в порівнянні, наприклад, з російською мовою, українська характеризується більш чіткою вимовою голосних і приголосних звуків.

За підручником Карамана С.О. опрацюйте вправу 12, стор. 8-9