Українська мова .Теоретичний матеріал
9. Поняття про колорит мовлення: урочисте, ввічливе, офіційне, інтимно-ласкаве, фамільярне, гумористичне, грамматика мовлення. Словник-довідник з культури української мови.
Опрацювати підручник Караман С.О. Параграф 4, Стор. 13-16
Колорит — це певна тональність тексту, яка закладається мовцем, з метою викликати у слухача відповідний настрій, емоції, тон спілкування. Кожний текст більшою чи меншою мірою містить у собі стилістичний колорит своєї доби, хоча ми не завжди його й помічаємо, тому що самі живемо в колориті цієї доби… Колорит може залежати від умов і ситуації спілкування, особистості мовця, соціальних і рольових характеристик його (Л. Мацько).
Забарвлення ввічливості у мові досягається вживанням слів
із значенням пошани до особи, якій адресується висловлювання, а фамільярний тон характеризується наявністю слів і словосполучень, які підкреслюють перебільшену невимушеність, надмірну розв’язність та безцеремонність у ставленні до своїх співрозмовників. Емоційне забарвлення ввічливості або фамільярності може
виявлятися в епістолярному та розмовно-побутовому стилях літературної мови (З підручника).
У практиці мовного спілкування, крім ознак функціонально-стильового розгалуження, в мові розвинулися й інші стилістичні ознаки, в яких виявляється різний тон або колорит висловлювання: урочистий, офіціальний, інтимно-ласкавий, гумористичний, сатиричний та ін. Той чи інший тон або стилістичний колорит висловлювання може забарвлювати весь текст (твір) в цілому або виявлятися в окремих його частинах і елементах.
Стилістичний колорит урочистості виявляється дуже часто в ораторському і публіцистичному стилях, а також у художній літературі, коли ставиться на меті збудження високих почуттів і настроїв у слухачів або читачів щодо знаменитих подій, видатних осіб, героїчних, патріотичних вчинків, важливих фактів державного, громадянського життя. Засобами створення такого стилістичного колориту є піднесеність тону викладу, спеціальний добір засобів вираження.
Стилістичний колорит офіціальності властивий стилям ділової мови. Може надаватися мові епістолярного стилю (приватні листи «холодного» тону), усно-розмовній мові (підкреслено холодна чемність, офіціально вживані звороти і формулювання) тощо.
Стилістичний колорит інтимності, ласкавості властивий текстам, зміст яких забарвлений почуттями симпатії, сердечності.
Такі відтінки є в різних стилях: в розповідно-розмовній мові, в епістолярному стилі, в мові художньої літератури, особливо — для дитячого віку. Стилістичний колорит інтимно-ласкавості створюється насамперед специфічним словотвором із суфіксами зменшеності-пестливості, особливо в іменниках і прикметниках. Часто вживані означення-епітети з забарвленням пестливості.
Стилістичний колорит гумору виявляється в текстах, зміст яких має жартівливий характер, показуючи життєві події й ситуації з комічного боку.
Сатиричний стилістичний колорит властивий публіцистичним, ораторським творам або творам художньої літератури, які спрямовані на викриття, гостре висміювання і таврування ганебних вчинків і явищ у суспільстві (За І. Чередниченком).