Фонетика. Орфоепія. Теоретичний матеріал .
2. Класифікація голосних і приголосних звуків. Звук мовлення і фонема. Інваріант, позиційний варіант фонеми.
Опрацювати підручник - параграф 13.
Класифікаційна таблиця голосних звуків
|
Принципи класифікації |
Ряд |
|||
|
передній |
середній |
задній |
||
|
Ступінь підняття спинки язика |
високий |
[i] |
|
[<у>] |
|
високо-середній |
[и] |
|
|
|
|
середній |
[е] |
|
[<о>] |
|
|
низький |
|
|
[а] |
|
Увага! Утворені за участю губ голосні називаються огубленими (або лабіалізованими, від лат. labium — губа): [<о>], [<у>], решта голосних — неогублені (або нелабіалізовані): [і], [и], [е], [а]. За ступенем підняття спинки язика розрізняють голосні високого, високо-середнього, середнього і низького підняття. За місцем підняття язика виділяють три ряди: передній, середній і задній.
Класифікаційна таблиця приголосних звуків за місцем творення (за активним мовним органом)
|
Групи |
Приголосні звуки |
|
|
Губні (лабіальні) |
губно-губні |
б, п, м |
|
губно-зубні |
в, ф |
|
|
Язикові |
передньоязикові |
д, т, з, дж, дз, с, ц, р, л, н, ж, ч, ш, д', т', з', с', ц', дз', р', л', н' |
|
середньоязикові |
й |
|
|
задньоязикові |
ґ, х, к |
|
|
Глотковий (фарингальний) |
г |
|
Класифікаційна таблиця приголосних звуків за способом творення шуму
|
Групи |
Приголосні звуки |
|
|
Зімкнені (проривні) |
носові |
м, н, н' |
|
чисті (неносові) |
б, п, д, т, к, ґ |
|
|
Зімкнено-щілинні (африкати) |
дз, ц, дж, ч, дз', ц' |
|
|
Щілинні (фрикативні) |
в, ф, з, с, ж, ш, й, г, х, л, з', с', л' |
|
|
Дрижачі |
р, р' |
|
Класифікаційна таблиця приголосних звуків за звучністю та співвідношенням голосу і шуму
|
Групи |
Приголосні звуки |
|
|
Сонорні |
р, л, м, н, в, р', л', н', й |
|
|
Шумні |
дзвінкі |
б, д, з, ж, дз, дж, ґ, г, д', з', дз' |
|
глухі |
п, ф, т, с, ш, ч, ц, к, х, т', с', ц' |
|
М’які приголосні тоді, коли після них іде м’який знак, або звук [і], або букви я, ю, є, або вони стоять перед іншими м’якими приголосними;
(!Звук [й] завжди м’який приголосний).
Напівпом’якшеними (або пом’якшеними) можуть бути б, п, в, м, ф, ш, ж, ч, г, к, х, ґ, коли після них стоять букви і, я, ю, є
Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Випишіть визначення нових для вас понять.
«У живому мовленні, — писав академік Лев Щерба, — звуків вимовляється значно більше, ніж ми звичайно думаємо, звідси кількість різноманітних звуків, які в кожній певній мові об’єднуються в невелику кількість звукових типів, здатних диференціювати слова і їхні форми, тобто слугувати цілям людського спілкування. Ці звукові типи і мають на увазі, коли говорять про окремі звуки мови. Ми будемо їх називати фонемами». Отже, фонема — це найменша звукова одиниця, що може бути в мові носієм смислу і слугує у ній для розрізнювання слів і форм слів. Так, слова боки,роки різняться однією початковою фонемою: [б ], [р].
У мовленні не може бути фонеми взагалі. Фонема як така тут реалізується у вигляді кількох (або багатьох) конкретних звуків. Конкретний вияв кожної фонеми в мовному потоці називається відтінком, або алофоном, фонеми.
Причини появи відтінків різні. Вони можуть залежати від позиції звука в слові — початок, кінець, середина, перебування під наголосом чи навпаки. Такі відтінки називаються позиційними. Наприклад, у слові село /е/ знаходиться у ненаголошеній позиції і реалізується у звукові, наближеному до [и] — [сеило].
Алофони, зумовлені характером сусідніх фонем, називаються комбінаторними. Наприклад, у слові [сон] звук [с] перед наступним [о] стає огубленим, у слові [п’іс'н'а] звук [с] перед наступним м’яким [н'] стає пом’якшеним.
Найсамостійніший, незалежний алофон фонеми — це і є основний її алофон (інваріант), який ми звичайно і називаємо, представляючи фонему в цілому. Його можна виділити з мовного потоку, вимовити ізольовано (/в/, /м/, /р/, /о/, /с/...). Фонема може бути реалізована у звукові як основний вияв її або як позиційний чи комбінаторний варіант. Наприклад, інваріантом фонеми /д/ є така одиниця, яка є приголосною, шумною, дзвінкою, зімкненою, твердою, неносовою, але по-різному реалізована в словах: [д'іброва], [д’л'а добра] (З посібника).