Фразеологія. Українська лексикографія. Теоретичний матеріал .

1. Фразеологічні одиниці української мови. Основні ознаки фразеологізмів.

Фразеологізми — іскрометні скарби мовної образності.

В. Ужченко

Розділ мовознавчої науки, який вивчає фразеологізми, називається фразеологією (від грец. phrases — вислів, logos — поняття, вчення).

Фразеологізм — стійке сполучення двох і більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готова словесна формула, передає одне значення і, як правило, має певне емоційне забарвлення.

Фразеологізми своїм лексичним значенням рівнозначні окремим словам або словосполученням: бути на сьомому небі — почуватися щасливим; брати за душу — розчулювати; мокрим рядном накрити — лаяти; права рука — найближчий помічник; як сніг на голову— зненацька.

Фразеологізмам властиві такі ознаки:

1) семантична неподільність;

2) відтворюваність у готовому вигляді;

3) наявність емоційно-експресивного забарвлення;

4) сполучення двох і більше слів, що можуть мати переносне значення;

5) стійкість граматичних категорій і усталеність порядку слів;

6) спільність синтаксичної функції для всіх його компонентів.

Ці самостійні значення слів, що складають ідіому, поступово настільки «притерлися» один до одного, що тепер і значення свого позбавились, самі по собі нічого не означають (В. Колесов).

З давніх-давен народ з уст в уста  з покоління в покоління передавав чудові перлини народної мудрості – фразеологізми. І сьогодні наше завдання – дослідити основні групи фразеологізмів та зясувати їх роль у мовленні. 

- Я пропоную порівняти словосполучення і з`ясувати чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок (у дужках розташовані підказки). 

Білий папір - біла ворона (відрізняється)

Дати хліба - дати перцю (покарати)

Каша з молоком кров з молоко (краса, здоров`я)

водити за руку - водити за носа (обдурювати)

Гнути залізо - гнути кирпу (зазнаватися)

Набити гулю - набити руку(навчитися)

- Зробіть висновки.

У якій колонці слова можна змінювати?

Слова зберігають самостійність?

Соплучення слів має одне лексичне значення?

ВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ 

Фразеологічні єдності — це такі стійкі мовні вирази, загальне значення яких пов’язане зі словами, що входять до складу цих виразів, тобто воно більшою чи меншою мірою вмотивоване значенням складових частин кожного вислову.

Наприклад, вираз ні пари з уст означає «мовчати», «не говорити». Його значення зв’язане зі значенням іменниківуста тапара, бо коли з уст не виходить пара, вони стулені, тобто перебувають у тому стані, який необхідний для того, щоб людина не говорила, мовчала.

Наприклад: біла воронаприкусити язика.

Фразеологічні зрощення — це такі сполучення слів, які складають неподільну цілісність і значення яких у сучасній мові не можна пов’язати з тими словами, що входять до фразеологізму, тобто значення фразеологізму не вмотивоване значенням його складників.

Наприклад, вираз дати гарбуза означає відмову дівчини тому, хто до неї сватається, хоч такий зміст зовсім не витікає з лексичного значення слів, які входять до цього виразу.

Наприклад: дуба врізатипекти раків.

Фразеологічні сполучення — це такі стійкі мовні звороти, які характеризуються певною самостійністю складових частин. Одне слово у фразеологічному сполученні становить його ядро, а решта від нього залежить, характеризує. Центральне слово фразеологічно обумовлене й не може бути замінене іншим; ті ж слова, які його характеризують, допускають взаємозаміну:порушити

питанняпорушити справузлоберерадістьбере. Наприклад: брати участьпокласти край.

Фразеологічні вирази — це стійкі за своїм складом і значенням одиниці, які складаються із слів з вільним лексичним значенням і відтворюються в мові. Це приказки, прислів’я та крилаті вислови.