Фразеологія. Українська лексикографія. Теоретичний матеріал .

6. Фразеологія художнього мовлення, наукова, публіцистична, офіційно-ділова. Фразеологізми з професійної мови.

Стильове використання фразеологізму залежить насамперед від наявності чи відсутності емоційного забарвлення в ньому.

Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються в усіх стилях мовлення: вогнище культури, посіяти іскру.

Емоційно забарвлені фразеологізми використовуються в художньому, розмовному та публіцистичному стилях: мокра курка (безвільна людина); важка артилерія (незаперечні аргументи).

За джерелами походження фразеологізми поділяються на розмовно-побутові, народно-поетичні та книжні.

Розмовно-побутові фразеологічні звороти використовують насамперед у розмовному й художньому стилях, рідше — у публіцистичному. Вони мають емоційно-експресивне забарвлення і є засобом підсилення, увиразнення думки: голодній курці просо на думці; утерти носа; без задніх ніг.

Книжні фразеологізми — це сталі словесні формули ділових документів: договірні сторони, доповідна записка; крилаті вислови й афоризми: олімпійський спокій, лебедина пісня, «Очі дружби рідко помиляються» (Вольтер); термінологічні словосполучення: адамове яблуко, північне сяйво, неповне речення, юридична особа.

У публіцистичних і художніх текстах фразеологізми іноді видозмінюються (трансформуються), що служить засобом експресії, створення каламбурів тощо: Як бути — ось у чім питання.

Стійкі словосполучення поділяють на термінологічні і фразеологічні.

Термінологічні словосполучення — це назви та вислови різних понять із певної галузі науки: дієприслівниковий зворот — мовознавчий термін; сила тяжіння — фізичний.

Деякі сталі вислови із часом набувають метафоричного значення: закласти фундамент, підкласти міну, знімати стружку.

Фразеологія наукового тексту покликана виражати логічні зв'язки між частинами висловлювання (як показав аналіз, навести приклади, звідси випливає, на основі отриманих даних, віддавати належне, привертати увагу, наводити аргументи, опиратися на факти) і позначати певні поняття, тобто виступати терміном (ступінь дослідженості, наукова новизна, теоретичне значення, питома вага, нагальна потреба).

Офіційно-ділова фразеологія – це усталені звороти, що використовуються в документах, ділових паперах. Наприклад: оголосити догану, взяти до уваги, прикласти руку. Цікава історія таких зворотів. Історія походження такого вислову, як прикласти руку - взяти участь у чомусь піднімає завісу над особливостями організації діловодства в давнину. Сьогодні, написавши будь-який діловий папір, документ, ми засвідчуємо його достовірність власним підписом. Так робили і в давнину, оскільки у кожної людини був свій своєрідний підпис. Проте письмом у давні часи володіло не так багато людей і неписьменні, замість підпису, прикладали до паперу руку або палець, попередньо злегка пофарбувавши. Відбиток руки або пальця надійно замінював підпис. Термінологічна фразеологія в офіційно-діловому стилі не є продуктивною й охоплює в основному сферу державно-ділового урядування. Українська ділова мова послуговується переважно складеними термінами та найменуваннями на позначення органів державної влади, установ, політичних та громадських організацій, посадових осіб тощо. Найбільш повно фразеологічний фонд української офіційної мови представлено в жанрі ділового листа. Службові листи містять офіційно-ділові фразеологізми принести найглибшу подяку, приязні відносини, почувати своїм добрим обов’язком.

На позначення спеціальних понять у сфері певної професії вживаються професіоналізми. Серед слів-професіоналізмів можуть уживатися слова і сполучення слів, за якими суспільною практикою закріплене певне лексичне значення. До таких назв належать складні одиниці термінологічної лексики (соляна кислота, сірчана кислота, вуглекислий газ). Професіоналізми можуть виступати також неофіційними, експресивно забарвленими синонімами до складних термінів або до термінів, що не є усталеними. Наприклад: оперативка – оперативна нарада, заліковка – залікова книжка. Часто професіоналізмами є загальновживані слова, вжиті у специфічному значенні. Наприклад: журнал, дошка, вікно (між уроками) – зі сфери педагогічної діяльності.