Морфеміка і словотвір української мови як учення про будову і творення слів.Теоретичний матеріал .
2. Основні способи словотвору в сучасній українській мові. Історичні зміни в морфемному складі слова. Етимологія як учення про походження слів.
ПАМ’ЯТКА «Творення складноскорочених слів (абревіатур)»
Складноскорочені слова (абревіатури) можуть утворюватися:
1)складанням частин кожного з твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг ←завідувач магазину;
2)складанням частини твірного слова й цілого твірного слова:
держадміністрація ← державна адміністрація;
3)складанням назв початкових літер твірних слів: УТН
4)складанням початкових звуків твірних слів: загс ←запис актів громадянського стану;
5)складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо:
облвно ← обласний відділ народної освіти
ІСТОРИЧНІ ЗМІНИ В МОРФЕМНІЙ СТРУКТУРІ СЛОВА
У процесі історичного розвитку мови первинний морфемний склад слова може зазнавати змін.
Спрощення — це такий процес, коли членована на морфеми основа перетворюється на нечленовану: вікно — в минулому в основі виділявся корінь -ок- і суфікс -н-; у словах пир, жир, шило, мило, знак суфікси -р-, -л-, -к- зрослися з коренями.
Перерозклад — це переміщення від однієї морфеми до сусідньої, в результаті чого кількість морфем залишається такою ж, але співвідношення між ними змінюється.
У словах руками, межами у праслов’янський період -а- належало до основи, а закінчення було -ми. У такий спосіб виникають так звані складні суфікси -анин-, -чанин-, -івськ-, -анськ-, -ність-: полтавчанин, батьківський. Зрідка це явище трапляється і серед префіксів: знедолити, обезболити.
Ускладненням називається такий процес, унаслідок якого в межах морфемно нечленованих слів починають виділятися ті або інші морфеми. У словах ґанок, ранок виділяється суфікс -ок- за аналогією до слів свідок, випадок (М. Плющ).
У словотворі важливо визначити, чи є слово похідним, від якого твірного слова воно утворене, за допомогою яких словотвірних засобів, тобто визначити спосіб його творення. Наприклад: весело ← веселий.
Словотвірна мотивація і виявлення словотвірного значення похідного слова здійснюється на основі врахування того, яке зі слів первинне, а яке — вторинне, які їх основи. До розділу «словотвір» входить також учення про будову слова.
Прочитайте текст. Що нового ви дізналися з нього? У чому полягає роль етимології?
Етимологія — розділ мовознавства, що вивчає походження слів. Термін уживається також у значенні «походження слова».
Завдання й основна мета етимології — знайти й пояснити давні (первинні) значення та форми слів. Важливим поняттям етимології є внутрішня форма, тобто спосіб мотивації слова, семантична й структурна співвіднесеність морфем, з яких воно складається, з іншими морфемами.
Вибір ознаки, що лежить в основі називання, тобто є внутрішньою формою, не завжди визначається її важливістю. Нею може бути одна з багатьох ознак, яка випадково привернула увагу. Це є причиною того, що в різних мовах один і той самий предмет називається на основі різних ознак. Пор.: укр. швець — «той, що шиє», рос. сапожник — «той, хто робить чоботи (рос. сапоги)», болг. обущар — «той, хто робить взуття», нім. Schuhmacher — «той, хто робить черевики»; укр. пролісок — «такий, що росте на узліссі», рос. подснежник — «такий, що цвіте під снігом», нім. Schneeglockchen — «сніжний дзвіночок», англ, snowdrop — «сніжна крапля» (За М. Кочерганом).