Морфеміка і словотвір української мови як учення про будову і творення слів.Теоретичний матеріал .
5. Складні, складноскорочені слова, способи творення та написання слів.
Близько 10% словникового складу сучасної української мови становлять кілька кореневі слова.
При утворенні складних слів основи поєднуються за допомогою сполучних голосних [о], [е], що на письмі передаються буквами о, е, є.
Після твердого приголосного першої твірної основи – О: книголюб – книгу + любити.
Після м’якого приголосного першої твірної основи – Е: вуглекоп – вугілля + копати.
Після Й, яким закінчується перша основа, уживаємо – Є: краєвид – край + вид.

1. Якщо складноскорочені слова називають одиничні установи, то їх пишемо з великої літери: Херсоноблгаз, Укрдніпроенерго.
2. Якщо складноскорочені слова є загальними назвами, то їх пишемо з малої
літери, наприклад: медколедж, завгосп, начсклад, зоопарк.
3. Складноскорочені слова, утворені з початкових (ініціальних) букв, пишемо великими літерами: КЄТ (Комісія європейських товариств), РУВС (районне управління внутрішніх справ), УМВБ (Українська міжбанківська валютна біржа).
4. Скорочення змішаної форми (сполучення ініціальної абревіатури з усіченою частиною слова) пишемо разом тоді, коли воно при читанні вимовляється як одне слово: санбат.
5. Разом пишемо складноскорочені назви, які є частковими скороченнями всіх складових компонентів (універсам) чи поєднанням скорочень та повних слів (медінститут).