Матеріали до уроку.

1. Легенда про Україну-дівчину

 

Легенда про Україну-дівчину 

„Покажіть мені народ, у якого би було більше пісень”, – сказав Микола Гоголь про український народ та українську пісню. Послухайте легенду. 
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи обрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Польщі одержали здатність до торгівлі, італійці дістали хист до музики… 
Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів віночок із червоної калини. 
Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь. 
Я – Україна, я плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з народу, у своїй хаті немає правди й волі. 
Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я вже всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю? 
Дівчина хотіла йти, та Господь Бог підняв правицю і зупинив її. 
Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня. 
Узяла дівчина-Україна подарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям та вірою понесла пісню в народ. 
Живе пісня – живе Україна. 

Картинки по запросу піснею «Україно-дівчино»