Воєнне лихоліття
Урок 1
Тема: Трагічна творча біографія О. Довженка
Мета: розповісти про розвиток літератури воєнного періоду;простежити творчу біографію митця;
вказати на особливості світобачення письменника; проаналізувати текст «Зачарованої Десни»,
визначити художньо-стильові особливості твору; дати визначення поняттям «кіноповість», «публіцистичність»;
охарактеризувати образи-персонажі;пояснити особливості композиції, роль пейзажу;
визначити порушені у творі морально-етичні проблеми; розвивати творчу уяву; виховувати усвідомлення
важливості культурної самоідентифікації особистості.
Хід уроку.
І. Орг. частина (емоційне налаштування)
Заняття "Я- мотиватор"
Я-особистість!
Я маю мету в житті та сміливо прямую до неї!
Я ігнорую дрібні неприємності заради більших досягнень у своєму житті!
ІІ. Актуалізація опорних знань
Перейдіть за посиланням та самостійно опрацюйте тему відео, щоб мати загальне уявлення про часи, коли народився та жив О. Довженко
ІІІ. Робота над темою уроку
Прослухайте аудіокнигу та дайте відповіді на питання
https://www.youtube.com/watch?v=yexAkuu5wjk
Літературний диктант
1. Коли написаний твір? За жанром – це?
2. Що найбільше любив дід?
3. Що найбільше любив оповідач?
4. Скільки братів було у Сашка, де вони поділися?
5. Що трапилося з селом, де жив Сашко?
6. Як звали собаку?
7. Чому Сашка не взяли до школи?
8. Композиція повісті?
9. Кого характеризує цитата: «… дуже схожий на бога… Він був високий і худий… і була у нього грижа ще з молодих чумацьких літ. Пахнув… теплою землею і трохи млином… Любив гарну бесіду й добре слово…»?
10. Кого характеризує цитата: «Вона проклинала все, що попадалось їй на очі, — свиней, курей, поросят… Вона була маленька й така прудка, і очі такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо на світі.. Їй можна було три дні не давати їсти. Але без прокльонів вона не могла прожити й дня… »?
11. Кого характеризує цитата: «Багато я бачив гарних людей, але такого не бачив… Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Одне, що …було некрасиве, — одяг…»?
12. Поясніть назву твору.
Довідник
Словникова робота
Автобіографі́чнийтві́р - літературний жанр: опис власного життєвого шляху на основі спогадів.
Кінопóвість –жанр художньоготвору, щопоєднуєознакикіно (фрагментарність і динамізмоповіді, багатствоасоціативнихмоментів і зоровихвражень,монументальністьобразів) і повісті (епічність і психологізм, метафоричність і потяг до гіперболи, широкі пейзажні картини та авторські відступи).
Розповідь вчителя
"Зачарована Десна"
1957 р.
Жанр: кіноповість («автобіографічне кінооповідання»).
Тема: зображення дитинства й джерел формування митця.
Головна ідея: оспівування краю дитинства, його людей, природи.
Сюжет: твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій — сюжет двоплановий: основна сюжетна лінія — це ніби окремі новели (дитинство Сашка, його враження, сцени захоплення навколишнім світом), другий план — ліричні відступи зрілого майстра слова (філософське осмислення художньої творчості, краси людської праці, природи й людини).
Композиція твору:цілісний потік думок, спогадів, що напливають один на одний, та зображення умов, у яких формувався характер, світогляд малого хлопця; поєднання ліричних і філософських роздумів дорослого Довженка.
Головні герої твору: два ліричні герої — Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторськихвідступах); ОдаркаЄрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен.
Робота над текстом твору
Як автор повісті пояснює свій задум написати такий твір?
(Учні читають початок твору до слів: «До чого ж гарно й весело було в нашому городі!»).
Хто оповідач у «Зачарованій Десні»? (оповідач — сам письменник, який виступає у двох іпостасях, як автор і як герой твору — маленький Сашко. Відповідно розповідь має двоплановий характер: перший план — це своєрідне поетичне відтворення світу у свідомості дитини, другий — філософські роздуми зрілої людини-митця про смисл людського буття, роль дитинства у формуванні особистості).
- Зачитайте уривки, які ілюструють два плани художньої розповіді.
- Перекажіть епізоди, які вам найбільше сподобалися.
Робота над аналізом морально-етичних цінностей
Характеристика образу Сашка.
- «Фактично, святим був на всю хату один я. I от скiнчилася моя святiсть. Не треба було чiпати моркви. Хай би собi росла. А тепер я грiшний».
- «Але бiльше за все на свiтi любив я музику. Коли б спитав мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинствi, який iнструмент, яких музик, я б сказав, що бiльш за все я любив слухати клепання коси».
- «Бiльш за все чомусь любив я моркву».
Характеристика образу батька
- «Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика i великi розумнi сiрi очi, тiльки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкi кайдани неписьменностi i несвободи. Весь в полонi у сумного i весь в той же час з якоюсь внутрiшньою високою культурою думок i почуттiв».
- «Скiльки вiн землi виорав, скiльки хлiба накосив! Як вправно робив, який був дужий i чистий. Тiло бiле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкi, щедрi. Як гарно ложку нiс до рота, пiдтримуючи знизу скоринкою хлiба, щоб не покрапать рядно над самою Десною на травi. Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумiв i шанобливiсть. Зневажав начальство i царя».
- «Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! Неначе нелюди зухвалi, аби зневажити образ людини, античну статую укрили брудом i лахмiттям. Iде було з шинку додому, плете ногами, дивлячись у землю в темнiм смутку, аж плакать хотiлось менi, сховавшись в малинi з Пiратом. I все одно був красивий, — стiльки крилося в нього багатства. Косив вiн чи сiяв, гукав на матiр чи на дiда, чи посмiхався до дiтей, чи бив коня, чи самого нещадно били полiцаї, — однаково. I коли вiн, покинутий всiма на свiтi вiсiмдесятилiтнiй старик, стояв на майданах безпритульний у фашистськiй неволi i люди вже за старця його мали, подаючи йому копiйки, вiн i тодi був прекрасний».
- «З нього можна було писати лицарiв, богiв, апостолiв, великих учених чи сiятелiв, — вiн годивсь на все. Багато наробив вiн хлiба, багатьох нагодував, урятував од води, багато землi переорав, поки не звiльнився вiд свого смутку».
- Характеристика образу матері
-
- «Нiчого в свiтi так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проiзростало. Коли вилiзає з землi всяка рослиночка, ото менi радість».
- «мати крадькома таки знищила псалтир. Вона спалила його в печi по одному листочку, боячись палити зразу весь, щоб вiн часом не вибухнув i не рознiс печi».
- «Мати клялася, що коли вона, бувши ще дiвкою, спала в коморi, святий Юрiй раз з’явився їй у снi в бiлих ризах, на бiлому конi, з довгим списом».
- « Мати об’явила себе ворожкою i почала лiкувати людей вiд зубiв, пристрiту й переляку, хоч i сама хворiла».
- «Я не оглядаюсь. Коло хати мати-зозуля кує менi розлуку. Довго-довго, не один десяток рокiв буде проводжати мене мати, дивлячись крiзь сльози на дорогу, довго хреститиме менi слiд i стоятиме з молитвами на зорях вечiрнiх i ранiшнiх, щоб не взяла мене нi куля, нi шабля, нi наклеп лихий».
- Характеристика образу діда Семена.
-
- На погребнi любив спати дiд».
- « У нас був дiд дуже схожий на бога. Коли я молився богу, я завжди бачив на покутi портрет дiда в старих срiбнофольгових шатах, а сам дiд лежав на печi i тихо кашляв, слухаючи своїх молитов».
- «Образ святого Миколая також був схожий на дiда, особливо коли дiд часом пiдстригав собi бороду i випивав перед обiдом чарку горiлки з перцем, i мати не лаялась».
- «Вiн був високий i худий, i чоло в нього високе, хвилясте довге волосся сиве, а борода бiла. I була в нього велика грижа ще з молодих чумацьких лiт. Пахнув дiд теплою землею i трохи млином. Вiн був письменний по-церковному i в недiлю любив урочисто читати псалтир. Нi дiд, нi ми не розумiли прочитаного, i це завжди хвилювало нас, як дивна таємниця, що надавала прочитаному особливого, небуденного смислу».
- «Любив дiд гарну бесiду й добре слово. Часом по дорозi на луг, коли хто питав у нього дорогу на Борзну чи на Батурин, вiн довго стояв посеред шляху i, махаючи пужалном, гукав услiд подорожньому: “Прямо, та й прямо, та й прямо, та й нiкуди ж не звертайте!.. Добра людина поїхала, дай їй бог здоров’я».
- «Вiн був наш добрий дух лугу i риби. Гриби й ягоди збирав вiн у лiсi краще за нас усiх i розмовляв з кiньми, з телятами, з травами, з старою грушею i дубом — з усiм живим, що росло i рухалось навколо».
- «Бiльш за все на свiтi любив дiд сонце. Вiн прожив пiд сонцем коло ста лiт, нiколи не ховаючись у холодок. Так пiд сонцем на погребнi, коло яблунi, вiн i помер, коли прийшов його час».
- «Дiд любив кашляти. Кашляв вiн часом так довго й гучно, що скiльки ми не старалися, нiхто не мiг його як слiд передражнити. Його кашель чув увесь куток. Старi люди по дiдовому кашлю вгадували навiть погоду».
- Характеристика образу прабаби Марусини
-
- «Вона проклинала все, що попадалось їй на очi, — свиней, курей, поросят, щоб не скугикали, Пiрата, щоб не гавкав i не гидив, дiтей, сусiдiв. Кота вона проклинала щодня по два-три рази так, що вiн трохи згодом був якось захворiв i здох дес у тютюнi».
- «Вона була малесенька й така прудка, i очi мала такi видющi й гострi, що сховатись од неї не могло нiщо свiтi. Їй можна було по три днi не давати їсти. Але без прокльонiв вона не могла прожити й дня. Вони були її духовною їжею. Вони лились з її вуст невпинним потоком, як вiршi з натхненного поета, з найменшого приводу. У неї тодi блищали очi й червонiли щоки. Це була творчiсть її палкої, темної, престарiлої душi».
.
V. Рефлексія
Світ «Зачарованої Десни» глибокий, невичерпний, він також безмежний, як і людське пізнання. Скільки заховано в ньому думок, почуттів, переживань великого художника. У ньому — духовна опора кожного українця.
VІ. Узагальнення та систематизація знань і вмінь учнів
Тестові завдання
LearningApps
https://learningapps.org/display?v=pdaeugyt318
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати сторінки підручника 227 - 231; розкрити зміст афоризмів: «Це була творчість її палкої, темної, пристарілої душі…» або «Топив наш батько кораблі задля того, щоб бодай хоч іноді у брудному шинку маленька калюжа його життя обернулась хоч на час у море…» або скласти етюд «Мені приємно й мені неприємно».