Проект « М’яка плоска іграшка»

Проект « М’яка плоска іграшка»

Пригадайте :

  • Як підготувати до роботи робоче місце та інструмент, в тому числі електризований?
  • Яких правил потрібно дотримуватись під час практичної роботи?
  • Які дії потрібно виконати по закінченню роботи?
  • Як діяти у випадку несправності інструменту чи травмуванні?

Під час обговорення потрібно дотримуватись  рекомендацій «Інструкції охорони праці в шкільних майстернях».

Іграшка споконвіку була невід’ємною складовою життя людини – в історичних музеях всього світу демонструють глиняні, металеві, дерев’яні іграшки різних часів та народностей, за ними вивчають культуру та побут людей.

Основне призначення іграшки – бути забавою для дитини, одночасно розвивати  інтелект.

Сучасні іграшки мають різне призначення:

  • Розвиваючі іграшки для.
  • Декоративні іграшки для прикраси житла. 
  • Колекційні іграшки. 
  • Народні іграшки.
  • Ляльки для театральних.
  • Іграшки-сувеніри.

 

Останні роки авторська іграшка набула неабиякої популярності. Матусі виготовляють безпечні, екологічні м’які  іграшки своїм діткам, умільці  - неповторні подарунки друзям, для декого це стає професією. Навіть у вигляді домашнього рукоділля пошиття іграшок дає можливість втілити свої творчі ідеї у вироби, отримати задоволення від роботи та підвищити власну самооцінку –« я це вмію».

Плоска іграшка складається з двох однакових деталей.

Об’ємна м’яка іграшка більш складна у виконанні, бо складається з багатьох об’ємних частин.

 

Пригадайте:

  • Як мають виглядати якісні голки та булавки?

(гострі, рівні, не іржаві).

  • Де можна зберігати голки та шпильки?

(в гольниці, в подушечці для голок, на магніті; категорично забороняється у маленьких м’яких іграшках).

  • Як правильно зберігати ножиці під час роботи?

(із зімкнутими лезами, кільцями до себе, на відстані від краю стола, щоб випадково не впали).

  • Як відміряти оптимальну довжину нитки для ручного шиття?

(Тримаючи двома пальцями за кінчик, обвести нитку кругом ліктя знову до пальців).

Основні матеріали для деталей іграшки.

  • Штучне хутро з ворсом різної довжини – коротким, середнім, довгим (натуральне хутро можна використовувати в окремих деталях чи для оздоблення).
  • Різноманітна тканина – з натуральних та хімічних волокон, різна за будовою та оздобленням; бажано, щоб зрізи тканини не сильно осипалися. Розмір клаптиків залежить від розміру деталей.
  • Шматочки білої, чорної та кольорової натуральної та штучної  шкіри.

Оздоблювальні матеріали .

  • Відрізки різноманітних стрічок, мережива, тасьми, резинки, тощо.
  • Фурнітура – різні ґудзики та намистини; непотрібна біжутерія – кліпси, підвіски, ланцюжки, тощо.
  • Нитки вишивальні та для в’язання.

З’єднувальні матеріали.

  • Нитки швейні – міцні, краще армовані, різних кольорів (щоб добирати під колір тканини).

Наповнювач.

  • Синтепон, поролон, синтепух, холлофайбер (найбільш екологічний матеріал, використовується для наповнення диванних подушок).

 

Обираючи матеріали для конкретної іграшки, потрібно визначити вимоги до виробу та обрати матеріали з відповідними властивостями.

Іграшки для маленьких дітей повинні, в першу чергу, бути безпечними – міцними, екологічно чистими, легко пратися; також вони повинні бути естетичними та недорогими. Таким вимогам відповідають натуральні тканини – бавовняні та лляні; наповнювач – холлофайбер; очі, носик та ротик іграшки краще ви щити нитками (ґудзики та намистинки маля може відірвати).

Інша ситуація з декоративними  та колекційними іграшками – тут головною вимогою є естетичність, далі екологічність та міцність, а вже потім економічність. Для таких іграшок можна використовувати різноманітні матеріали – як натуральні, так і хімічні, доцільне оздоблення та фурнітуру.

 

Вимоги до якості іграшки

Екологічні

Гігієнічні

Естетичні

Функціональні

Технологічні

Економічні

Використання екологічно безпечних матеріалів та барвників

Низька пилоєм-ність легка у догляді – прання, чищення

Відповід-ність естетичним нормам, уподобан-ням

Міцність швів, кріплень, надійність конструкції, довговічність

Простота виготовлення

Доступна ціна матеріалів,

 

Завдання:

  1. Доберіть матеріали та оздоблення для виготовлення пташки.
  2. Намалюйте пташку та зробіть шаблон.
  3. Підготуйте інструменти для виготовлення пташки:

голка, нитки, шпильки, ножиці, олівці, швацька крейда (мило), тканина, фетр, повсть, хутро, набивні матеріали, фурнітура.

  1. Зшийте самостійно та заповніть таблицю №1використовуючи таблицю №2.
  2. Приготуйте  презентацію власного виробу.

 

Таблиця №1.

Технологічна послідовність виготовлення.

№ з/п

Послідовність виконання іграшки.

Схема виконання іграшки.

Розкроювання деталей іграшки.

1

Огляньте тканину, визначте лицьовий та виворітний боки, напрямок малюнку чи ворсу, наявність дефектів, напрямок нитки основи.

 

2

Складіть тканину вдвоє лицьовим боком всередину, виворітним назовні.

3

Прикладіть до тканини шаблон, враховуючи напрямок малюнка, ворсу, ниток основи та приколіть шпильками. Обведіть шаблон по контуру олівцем.

4

Відколіть шаблон, сколіть обидва шари тканини шпильками.

 

5

Акуратно виріжте обидві деталі по наміченій лінії.

Пошиття іграшки.

6

Виконайте оздоблення деталей іграшки за власною розробкою.

 

7

Складіть деталі лицьовим боком назовні, виворітним всередину, суміщаючи зрізи. Сколіть деталі шпильками поперек шва.

8

Зметайте обидві деталі по контуру швом «уперед голку». По ходу шва видаляйте шпильки.

9

Коли залишиться не зметаним відрізок шва довжиною  2-3 см, нещільно наповніть іграшку синтепоном для надання об’єму та продовжить виконання шва.

10

Виконайте по контуру шов «петельний» нитками в колір тканини.

 

11

Видаліть нитки наметування.

12

Виконайте оздоблення іграшки за власною розробкою.

Таблиця №2.

Ручні шви, що використовуються для  пошиття м’якої іграшки.

Назва шва та умови його виконання

Прийоми виконання шва

Схема виконання шва

Шов «уперед голку» (зметувальний). Це найпотрібніший із швів.. Якщо шити іграшку, попередньо її не зметавши, деталі можуть зсунутися, і ро­бота буде зіпсована: іграшка вийде неохайна.

Виконують шов  «уперед голку» так. Дві деталі іграшки складають лицем до лиця і, відступивши 0,5 см від краю, прошивають їх великими стібками справа наліво.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Шов_уперед_голку

Шов «назад голку». Цим швом шиють іграшки з сипких, тонких тканин: ситцю, байки, трикотажу, вельвету, оксамиту, шта­пелю тощо. Кроїти з таких тканин вироби треба з припуском на шов (0,5—0,7 см).

Виконують шов «назад голку» таким чином: голка весь час ніби повертається назад, у те місце, звідки виходить нитка. На вигляд цей шов нагадує машину строчку.

https://www.youtube.com/watch?v=lI6EtRfxU9A

Шов  «через край». Ним найкраще шити іграшки з хутра — як штучного, так і нату­рального.

Його виконують так: встром­ляють вістря голки в тканину зісподу і ви­водять її на себе. Голка начебто весь час описує коло і  рухається справа наліво, а нитка міцно обхоплює край деталей.

http://shik-fason.ru/index.php/shvejnyj-tsekh/9-ruchnye-shvy

Ну, а якщо ви робите іграшку з фетру і вивернути її неможливо, вам доведеться шити «петельним» швом. Ним шиють по лицьовому боку виробу.  Крім того, цим швом можна прикрасити, оздобити іграшку. В такому випадку слід брати товсті яскраві нитки.

 «Петельний» шов виконується справа наліво. На відстані 3-4 мм від зрізів деталей вколіть голку на себе, кінчик голки обведіть ниткою та затягніть петлю. Кожен  наступний стібок виконуйте так само на відстані 3 мм від попереднього.  Стібки розташовуйте та затягуйте рівномірно. Наприкінці  шва виконайте вузлик – 2-3 рази обведіть голку ниткою та затягніть петлю.

 https://povitrulya.com.ua/ru/articles/buttonhole-stitch-id55.html

Остання зміна: неділя 15 березень 2020 19:18