Новий матеріал
Опрацюйте § 18-19 мhttps://pidruchniki.in.ua/istoriya-ukrayini-8-klas-gisem-martinyuk-2016/
Формування Української козацької держави
Гетьманщина мала всі ознаки державності.
1. Політична влада (військова, політична, адміністративна) належала гетьману та козацькій старшині. Козацькі ради розв’язували найважливіші питання внутрішньої та зовнішньої політики, але їхнє значення неухильно знижувалося.
2. Територією Гетьманщини були завойовані українськими військами землі. Її кордони змінювали україно-польські договори, проте Київщина залишалася козацькою.
3. Політико-адміністративний устрій складався з полків, що ділилися на сотні. Кількість полків змінювалася; за Зборівським . договором, їх було 16. Полк міг охоплювати від 11 до 22 сотень. Великі міста зберігали магдебурзьке право, і влада в них належала магістратам. Рештою міст керували городові отамани, а селами — сільські отамани; посада отамана була виборною. Запорозька Січ була автономною й не входила до жодного полку. Всі органи влади підпорядковувалися гетьманському урядові. Найвищим органом влади була військова рада.
Це цікаво! Керівник англійської революції Олівер Кромвель називав Хмельницького «імператором запорізьких козаків».
4. Право та судочинство ґрунтувалися на нормах звичаєвого, козацького, магдебурзького права, Литовських статутах. Польське законодавство в Гетьманщині не діяло. Були встановлені покарання за зраду українському народові, відмову надати допомогу в битві.
5. Фінансова система та податки: введено посаду генерального підскарбія (1654 р.), який опікувався бюджетною сферою, податкову й митну системи; є згадки про карбування власної монети (втім, жодна монета не збереглася).
6. Соціальна структура населення включала п’ять станів: козацтво, шляхетство, духовенство, міщанство, селянство. До привілейованих верств населення належали українська шляхта, козацька старшина, вище православне духовенство та міська знать.
7. Наявність армії була доведена самою війною, коли українське військо налічувало до 300 тисяч осіб. За військовою організацією й тактикою українська армія була однією з найкращих у Європі XVII ст.
8. Зовнішня політика була складовою частиною діяльності гетьманського уряду. Україна підтримувала дипломатичні контакти з Росією, Кримським ханством, Туреччиною, Річчю Посполитою, Молдовським князівством, Трансільванією; Гетьманщину визнали Венеція, Волощина, Швеція тощо.
Історик Н. Яковенко порівнює принципи внутрішньої організації козацької держави з військовою диктатурою, «де гетьман здійснював владу від імені війська, ба навіть сама назва держави — „Військо Запорозьке” — з ним ототожнювалася».
Воєнні дії 1652-1653 рр.
22-23 травня 1652 р. — битва під Батогом (Вінниччина): козаки розгромили польську армію;
11 жовтня — 5 грудня 1653 р. — облога Жванця (Поділля). Татари вимагають припинення війни і виконання Зборівського договору (за це вони отримали від поляків данину і право на ясир).
Молдавські походи — воєнні дії козацького війська проти Молдови, союзниці Речі Посполитої, з метою розірвати її зв’язки з Польщею.
I похід (серпень-вересень 1650 р.). Українська армія під командуванням Б. Хмельницького й загони кримських татар захопили столицю Молдови Ясси. Князь В. Лупул відмовився від союзу з Польщею, уклав союз із Б. Хмельницьким і зобов’язався видати свою дочку Розанду за Тимоша Хмельницького. Після битви під Берестечком (1651 р.) Лупул відмовився від своїх зобов’язань. Проте перемога під Батогом змінила відносини між державами.
II похід (липень-серпень 1652 р,). Україно-молдавський союз поновлено, відбулося весілля Розанди і Тимоша.
Це цікаво! «Донна Розан да» народила двох дітей-близнят, чия доля невідома. Після загибелі Тимоша вона вийшла заміж за француза Андре де Бюї, який приєднався до козаків під прізвищем Антоновського.
Проте у квітні 1653 р. Валахія і Трансільванія за підтримки Польщі здійснили в Молдові державний переворот і позбавили В. Лупула влади. Останній звернувся по допомогу до Б. Хмельницького.
III похід (квітень-травень 1653 р.). Козацьке військо під командуванням Т. Хмельницького повернуло владу В. Лупулові. Але козаки, бажаючи закріпити успіх, розгорнули наступ на Валахію, який завершився поразкою.
Валаський похід українського війська спричинив формування антиукраїнського союзу в складі Валахії, Трансільванії та Речі Посполитої. У липні 1653 р. В. Лупула знову позбавили влади.
IV похід (серпень-вересень 1653 р.). Останній похід Т. Хмельницького на Молдову. Під Сучавою козаки потрапили в оточення, Тиміш Хмельницький був смертельно поранений і помер за декілька днів. Козаки здалися на почесних умовах: вони залишали Сучаву та вивозили тіло Т. Хмельницького.
Таким чином, молдовський напрямок політики Б. Хмельницького не дав бажаних результатів.
Становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.:
— Спустошено Правобережжя, де проходили воєнні дії.
— У 1650-1653 рр. по Україні прокотилися голод, епідемії холери і чуми.
— Масове переселення, особливо на Лівобережжя, Слобожанщину.
— Зменшення населення не менш як на 30%, що мало наслідком скорочення чисельності української армії.
— Війна спричинила занепад господарського життя: сільського господарства, ремесел, торгівлі.
— Втома від війни, розчарування в гетьманському правлінні, небажання воювати.
— Формування антиукраїнської коаліції в складі Речі Посполитої, Валахії, Трансільванії, Молдови внаслідок стратегічних прорахунків Б. Хмельницького.
— Б. Хмельницький розумів неможливість перемоги над Польщею без сильних союзників. Гетьман веде переговори з Туреччиною, Москвою, Волощиною, Семиграддям, Швецією. Особливу увагу він приділяє Москві як православній державі.
Воєнні дії 1652-1653 рр.
22-23 травня 1652 р. — битва під Батогом (Вінниччина): козаки розгромили польську армію;
11 жовтня — 5 грудня 1653 р. — облога Жванця (Поділля). Татари вимагають припинення війни і виконання Зборівського договору (за це вони отримали від поляків данину і право на ясир).
Молдавські походи — воєнні дії козацького війська проти Молдови, союзниці Речі Посполитої, з метою розірвати її зв’язки з Польщею.
I похід (серпень-вересень 1650 р.). Українська армія під командуванням Б. Хмельницького й загони кримських татар захопили столицю Молдови Ясси. Князь В. Лупул відмовився від союзу з Польщею, уклав союз із Б. Хмельницьким і зобов’язався видати свою дочку Розанду за Тимоша Хмельницького. Після битви під Берестечком (1651 р.) Лупул відмовився від своїх зобов’язань. Проте перемога під Батогом змінила відносини між державами.
II похід (липень-серпень 1652 р,). Україно-молдавський союз поновлено, відбулося весілля Розанди і Тимоша.
Це цікаво! «Донна Розан да» народила двох дітей-близнят, чия доля невідома. Після загибелі Тимоша вона вийшла заміж за француза Андре де Бюї, який приєднався до козаків під прізвищем Антоновського.
Проте у квітні 1653 р. Валахія і Трансільванія за підтримки Польщі здійснили в Молдові державний переворот і позбавили В. Лупула влади. Останній звернувся по допомогу до Б. Хмельницького.
III похід (квітень-травень 1653 р.). Козацьке військо під командуванням Т. Хмельницького повернуло владу В. Лупулові. Але козаки, бажаючи закріпити успіх, розгорнули наступ на Валахію, який завершився поразкою.
Валаський похід українського війська спричинив формування антиукраїнського союзу в складі Валахії, Трансільванії та Речі Посполитої. У липні 1653 р. В. Лупула знову позбавили влади.
IV похід (серпень-вересень 1653 р.). Останній похід Т. Хмельницького на Молдову. Під Сучавою козаки потрапили в оточення, Тиміш Хмельницький був смертельно поранений і помер за декілька днів. Козаки здалися на почесних умовах: вони залишали Сучаву та вивозили тіло Т. Хмельницького.
Таким чином, молдовський напрямок політики Б. Хмельницького не дав бажаних результатів.
Становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.:
— Спустошено Правобережжя, де проходили воєнні дії.
— У 1650-1653 рр. по Україні прокотилися голод, епідемії холери і чуми.
— Масове переселення, особливо на Лівобережжя, Слобожанщину.
— Зменшення населення не менш як на 30%, що мало наслідком скорочення чисельності української армії.
— Війна спричинила занепад господарського життя: сільського господарства, ремесел, торгівлі.
— Втома від війни, розчарування в гетьманському правлінні, небажання воювати.
— Формування антиукраїнської коаліції в складі Речі Посполитої, Валахії, Трансільванії, Молдови внаслідок стратегічних прорахунків Б. Хмельницького.
— Б. Хмельницький розумів неможливість перемоги над Польщею без сильних союзників. Гетьман веде переговори з Туреччиною, Москвою, Волощиною, Семиграддям, Швецією. Особливу увагу він приділяє Москві як православній державі.