Опрацюйте теоретичний матеріал з теми 3.6
Виявлення кислот та основ у розчинах

Розчини лугів і кислот здатні змінювати забарвлення особливих речовин — індикаторів. Ці речовини було спершу виявлено в плодах і квітках рослин, лишайнику. Нині використовують індикатори, які виготовляють на хімічних заводах. Вони ефективніші за природні й краще зберігаються.
До найважливіших індикаторів належать лакмус, фенолфталеїн, метиловий оранжевий (скорочена назва — метилоранж), а також універсальний індикатор. Останній є сумішшю кількох речовин. Ця суміш, на відміну від окремих речовин-індикаторів, змінює забарвлення залежно не лише від наявності лугу чи кислоти, а й від їх кількості в розчині.

У хімічних лабораторіях використовують водні розчини метилоранжу і лакмусу, водно-спиртовий розчин фенолфталеїну і так звані індикаторні папірці. Це — смужки спеціального паперу, просоченого розчином індикатора. Найчастіше користуються універсальними індикаторними папірцями . Існують лакмусові папірці, а також папірці, просочені розчином фенолфталеїну.


Зміна забарвлення індикатора є наслідком його реакції з лугом або кислотою. Рівняння таких реакцій відсутні, оскільки формули індикаторів і продуктів їх хімічних перетворень досить складні.
Нерозчинні у воді основи та кислоти не діють па індикатори і тому не можуть бути виявлені ними.