Історія макіяжу. Стилі макіяжу.

Мистецтво косметики зародилося ще до нашої ери. Під час розкопок печер кам’яної доби археологизнайшли стрижні для фарбування губ, палички длячорніння брів і вій, гострі мушлі для наколювання візерунка на обличчі й тілі.

Слово «косметика» в перекладі з грецької означає «мистецтво прикрашати». Термін «макіяж» виник згодом. Він походить від французькогоmaquillage — «прикрасити себе» й означає нанесення на поверхню шкіри декоративної косметики.

У давнину жінки заради краси наносили на обличчя крокодиловий послід, на повіки — мідний купорос, натирали щоки різними травами. Чоловіки розфарбовувалися для вдалого результату бою, для магічних аборелігійних ритуалів. Воїни використовували крейду,кольорову глину, вугілля, охру, сік рослин для нанесення на обличчя і тіло простих орнаментів. У результатітаких маніпуляцій вони ставали схожими на тотемнихтварин — крокодилів, тигрів, носорогів, левів, щоб переконати ворога у своїй силі. Деякі племена, що живутьв екваторіальній смузі, до наших днів дотримуютьсяцієї незвичайної традиції.

Професія косметолога виникла у Давній Греції. Тоді людей цього фаху називали«косметами». Вони застосовували масажні олії,креми та водні процедури, маскували вади зовнішності за допомогоюкосметики.

Учені вважають, що вперше макіяж з естетичною метою застосували давні єгиптяни. Вони навчилися виготовляти порошок, що за властивостями нагадував сучасну пудру, який приховував невеликі дефекти шкіри. Єгиптянки використовували макіяж в основному дляпідкреслення очей. Вони густо підводили очі темнимпорошком із сажі, на повіки наносили мідний купоросабо дрібно натертий малахіт. Роль рум’ян виконувалиїдкі соки рослин. Волосся фарбували хною, а для уникнення сивини наносили на шкіру голови бичачу кров ізміїний жир.

У Давній Греції та Римі вперше використали прообраз сучасної туші — сажу, змішану з яєчним білком. Саме тут почали застосовувати лікувальну косметику — лосьйони і креми. Особливо вишуканим вважалинанесення на повіки золотистої фарби, а також густопідведені вугіллям брови.

Східні жінки з давніх-давен використовували макіяж. Гарний макіяж складався із шару рожевих рум’ян, золотої фарби на губах, кіноварі (ртуті) на щоках, сурми, якою підводили очі. Усе це доповнювали яскраво-червоні губи та ясна (від жування стебел бетелю) ікоричневі зуби (їх фарбували спеціальною фарбою).

Китаянки наносили на обличчя рисовий крохмаль, брови неодмінно мали бути зеленого кольору, а зуби —золотого.

У Давньому Китаї довгі нігті сприймали як ознаку вищогостану, їх відрощували до25 см завдовжки. Саметут винайшли лак длянігтів. Чоловіки вважалидовгі нігті оберегом відзла.

У Середньовіччі християнська церква суворо забороняла застосування косметики. Вона навіть звинувачувала жінок, котрі користувалися косметикою, у святотатстві. Був виданий закон, який визнававшлюб недійсним, якщо жінка вийшла заміж за чоловіка, приховавши косметикою недоліки зовнішності йне показавши йому свій природний вигляд. Таку жінкумогли навіть звинуватити в чаклунстві.

Лише в Італії жінки наносили на брови сурму, а на обличчя — свинцеві білила. Через кілька місяців використання такого небезпечного «макіяжу» шкіра сильновисихала і зморщувалася, нагадуючи печене яблуко. Таце не спиняло модниць. Вони намагалися стримати цейзгубний процес, роблячи своєрідні маски із сирої яловичини, вимоченої в молоці. Але найдивнішим було те,що після епідемії рахіту (від нього темніють зуби) вЄвропі в моду увійшли чорні зуби. Так сурму почаливикористовувати для фарбування емалі зубів. Попри

протести церкви, застосування косметики вкоренилося в Європі. Вдавалися до косметичних засобів не лишежінки. Чоловіки вільно використовували пудру, рум’яна, парфуми і крем. Оскільки мода вимагала винятковобілої шкіри, жінки й далі послуговувалися засобами ізнебезпечними для здоров’я складниками.

Український макіяж був більш безпечним порівняно з європейським. Жінки використовували звичайне борошно замість білил, рум’яна замінювали соком буряка, для брів використовували вугілля. Щоб надатиобличчю «природного» рум’янцю, жували пагони бодяги, від якої внаслідок розширення судин червонілищоки. А для того, щоб позбавитися ластовиння, українки натирали обличчя сорочачими яйцями.

У вікторіанській Англії використання косметики вважали ознакою низької моралі. Аби бути рум’яними,жінкам доводилося щипати собі щоки та кусати губи.

У XIX ст. Європу охопила манія чистоти. Світські дами невтомно чистили зуби і кілька разів на день приймали ванну. Високо цінували чисту, щойно вимитушкіру. Косметика різко впала в ціні і стала доступнамайже всім. У 1800-х рр. французи розробили чималонових технологій виробництва косметики, усунули знеї шкідливі для здоров’я складники, і вже наприкінцістоліття з’явилися перші салони краси.

З кожним днем косметика дедалі більше вдосконалювалася, а головне — удосконалюється донині. Дослідники в галузі косметології відкривають нові формули, нові властивості речовин і нові варіації їхнього використання. Тепер засоби для макіяжу здатні дбайливо доглядати за нашою шкірою, робити її здоровішою та свіжішою.

Будь-який макіяж потребує ретельності та індивідуального підходу. Фахівці умовно поділяють макіяж на простий і складний.

Простий макіяж — це коригування деталей обличчя. Його мета - увиразнити красу, замаскувати незначні вади і надати шкірі сяючого та свіжого вигляду.

Складний макіяж застосовують, щоб змоделювати або скорегувати форму і деталі обличчя, усунути дефекти шкіри (великі пори, ластовиння, вугрі, пігментніплями, зморшки). Для створення складного макіяжупотрібно більше часу і використання більшої кількостікосметичних засобів.

Які є стилі макіяжу

Макіяж може бути втілений у кількох стилях. Найпоширеніші — класичний та екстравагантний. Класичний макіяж застосовують у повсякденному житті.Його поділяють на денний і вечірній.

У денному макіяжі розрізняють варіанти:

романтичний — для його створення застосовують ніжні пастельні тони з використанням рожевого відтінку;

природний, або нюд — ледь помітний, підкреслює природну красу; діловий — оптимальний варіант для роботи; використовують приглушені, сірівідтінки.

Вечірній макіяж завжди яскравіший, ніж денний, оскільки розрахований на штучне або тьмяне освітлення. Для вечірнього часу добре підходять як темні«драматичні» кольори косметики, так і яскраві, блискучі засоби, які вденьнедоречні. Для святкових та урочистих подій можуть бути застосовані інші видимакіяжу: весільний, карнавальний, новорічний, театральний тощо.

Основне правило молодіжного макіяжу — не використовувати зайвого. Юним особам варто лише грамотно підкреслити свої переваги. Молода шкірамає здоровий відтінок, тому можна не застосовувати основу під макіяж і тональний крем. Молоде обличчя потребує мінімуму косметики. Очі можна виділитиніжним відтінком тіней, для губ краще використовувати прозорий блиск.

За допомогою перманентного макіяжу (татуажу) корегують губи, брови, очі. Це оптимальний варіант для тих, хто не може обходитися без косметики. Такиймакіяж тривалий і не змивається звичайними засобами.

Остання зміна: четвер 1 лютий 2018 21:57