Матеріали, які використовують у макетуванні.
Ітак, ще раз повторю, що під час макетування і моделювання потрібно обирати матеріал, з якого робитиметься макет або модель, що за своїми фізико-хімічними властивостями краще відтворює творчий задум та пошукову роботу.
Так, для «чорнового» швидкого пошуку майбутньої форми виробу найсприятливішим матеріалом є
| 1) пластилін (Матеріали для макетування). Він м’який та аморфний, тому дає змогу легко робити багато варіантів макетів різних форм, їх сполучення. Макет роблять з м’якого сорту пластиліну, але в чистовому варіанті застосовують тверді його сорти. Пластилін має і вади. Наприклад, у чистовому варіанті макету зовнішня поверхня пластиліну заважає відтворити та розкрити справжній образ виробу. |
Тому пластиліновий макет здебільшого переводять у
| 2) гіпс, який дає |
можливість фарбувати його в потрібний колір, передаючи на ньому тонкі деталі форм. Гіпс у вигляді порошку білого або сіруватого кольору, який добре розчиняється у воді. З нього легко відливати складні форми. Під час висихання гіпс стає твердим, але добре ріжеться, обточується, клеїться та шліфується. У роботі з гіпсом та глиною потрібні певні засоби праці, а саме: набір спеціальних ножів для обробки гіпсу, дерев’яні стеки (груша, липа) і металеві (дюралюміній, мідь), м’який гумовий або пластиковий посуд.
Якщо макети і моделі, виготовлені з гіпсу чи глини, мають великі розміри, то бажано використовувати для них металеві або дерев’яні каркаси. Це надає міцності і зменшує витрати гіпсоматеріалу. Технологія приготування гіпсової суміші така: у м’якому посуді порошок гіпсу розчиняють у воді – до консистенції сметани (або густіше). Суміш шар за шаром наносять на каркас або відливають у підготовлену форму. Для швидкого затвердіння до гіпсової маси додають трохи кухонної солі. Для уповільнення цього процесу додають незначну кількість столярного клею. Існує кілька способів виготовлення моделі з гіпсу. Спочатку роблять із глини або пластиліну модель, потім знімають чорнову форму з гіпсу і за нею відливають модель у гіпсі. Чорнова форма придатна для використання лише один раз. За іншим способом модель готують одразу з гіпсу, а потім обробляють ножами, виточують, шліфують та піддають іншій обробці, надаючи їй потрібної форми. За потреби її розфарбовують.
Моделі та макети, які призначені передати зовнішній вигляд виробу або його пропорції, краще виготовляти
| 3) з картону |
Паперовий макет може складатися з кількох частин, що дає змогу виготовити й обробити кожний елемент окремо, використовуючи різне їх сполучення. Макети з паперу виготовляють здебільшого як робочі. Для широкої демонстрації вони не використовуються через недовговічність, низькі демонстраційні якості та незручності в зберіганні і транспортуванні. У роботі використовують якісний папір і картон. Від цього переважно залежить зовнішній вигляд моделі. Якісний папір не ворситься при проведенні по ньому гумкою і не ламається при згинанні. За фізичними властивостями папір характеризується як матеріал, що добре гнеться і ріжеться ножицями, скальпелем і ножем, клеїться та фарбується.
Технологія виготовлення паперових і картонних форм розпочинається з розкрою за заздалегідь зробленим кресленням, у якому є припуск на склеювання. Розкроюють ножицями або гострим ножем, скальпелем за допомогою металевої лінійки – по лініях. Потім його згинають по лініях та склеюють як окремі деталі або розгортку. З’єднання паперу виконують різними клеями – в залежності від призначення моделі та потреб її доробки.
Недоліком паперових макетів та моделей є те, що цей матеріал не дає змогу
передати дрібні деталі та профілі.
Для оперативного макетування, коли потрібно перевірити та дати оцінку новій пропозиції або спонтанній ідеї в об’ємі, яка має цілісний, зорово однорідний макет, – використовують
Він відноситься до полімерних матеріалів. Пінопласт легко піддається механічній обробці і добре з’єднується клеєм. Під час його обробки використовують спеціальні ножі та наждачний папір. Застосовують два різновиди пінопласту, які відносяться до жорстких сорт
ів – полістирольний (ПС) білого кольору і поліхлорвініловий (ПХВ) жовтуватого кольору. Марка ПХВ найзручніша для обробки та оздоблення, оскільки має задовільну жорсткість і міцність, даючи можливість обробляти його різними інструментами. Такі характеристики піноплас
ту забезпечують виготовлення складних і тонких деталей. Пінопласт ПС можна обробляти на деревообробних верстатах на швидкісних режимах, що дає чистоту поверхні. Твердий пінопласт можна обробляти звичайною ножівкою, а м’який – дротом розжарювання. Виготовлені з пінопласту форми добре фарбуються. Для склеювання цього матеріалу краще підходить клей ПВА, який не залишає на ньому помітних слідів. У деяких випадках пінопласт обробляють воском шляхом занурення форми у розігрітий віск. Після цього поверхню полірують до блиску.
| 4) пінопласт). Він відноситься до полімерних матеріалів. Пінопласт легко піддається механічній обробці і добре з’єднується клеєм. Під час його обробки використовують спеціальні ножі та наждачний папір. Застосовують два різновиди пінопласту, які відносяться до жорстких сортів – полістирольний (ПС) білого кольору і поліхлорвініловий (ПХВ) жовтуватого кольору. Марка ПХВ найзручніша для обробки та оздоблення, оскільки має задовільну жорсткість і міцність, даючи можливість обробляти його різними інструментами. Такі характеристики пінопласту забезпечують виготовлення складних і тонких деталей. Пінопласт ПС можна обробляти на деревообробних верстатах на швидкісних режимах, що дає чистоту поверхні. Твердий пінопласт можна обробляти звичайною ножівкою, а м’який – дротом розжарювання. Виготовлені з пінопласту форми добре фарбуються. Для склеювання цього матеріалу краще підходить клей ПВА, який не залишає на ньому помітних слідів. У деяких випадках пінопласт обробляють воском шляхом занурення форми у розігрітий віск. Після цього поверхню полірують до блиску.
5) деревину. Виконання моделі з деревини – трудомістка робота. Тому цей матеріал використовують рідко. Деревина має такі якості, як твердість і піддатливість механічній обробці, добре фарбується, завдяки чому можна імітувати інші матеріали. Як макетний матеріал, деревину кваліфікують за технологічними ознаками (твердість) і художніми (декоративність). Під час виготовлення моделі з деревини не завжди наявний розмір співпадає з тим, що треба, тому виникає потреба склеювати бруски, аби набрати потрібний об’єм. Для їх з’єднання використовують клеї: казеїновий, столярний, риб’ячий або синтетичний – епоксидний, ПВА. Нині макети та моделі розробляють конструктори-дизайнери на комп’ютерах за допомогою спеціальних програм (Компас, Автокад). Найновішим досягненням у моделюванні стали 3D принтери.(полілактидний матеріал) Відео 4хв. Чи знаєте ви для чого вони потрібні? В основі моделювання виробів застосовують різні методи проектування. |