Матеріали, які використовують у макетуванні.

Ітак, ще раз повторю, що під час макетування і моделювання потрібно обирати матеріал, з якого робитиметься макет або модель, що за своїми фізико-хімічними властивостями краще відтворює творчий задум та пошукову роботу.

Так, для «чорнового» швидкого пошуку майбутньої форми виробу найсприятливішим матеріалом є

1) пластилін (Матеріали для макетування). 

Він м’який та аморфний, тому дає змогу легко робити багато варіантів макетів різних форм, їх сполучення. Макет роблять з м’якого сорту пластиліну, але в чистовому варіанті застосовують тверді його сорти. Пластилін має і вади. Наприклад, у чистовому варіанті макету зовнішня поверхня пластиліну заважає відтворити та розкрити справжній образ виробу.

Тому пластиліновий макет здебільшого переводять у 

2) гіпс, який дає 

можливість фарбувати його в потрібний колір, передаючи на ньому тонкі деталі форм. Гіпс у вигляді порошку білого або сіруватого кольору, який добре розчиняється у воді. З нього легко відливати складні форми. Під час висихання гіпс стає твердимале добре ріжеться, обточується, клеїться та шліфується. У роботі з гіпсом та глиною потрібні певні засоби праці, а саме: набір спеціальних ножів для обробки гіпсу, дерев’яні стеки (груша, липа) і металеві (дюралюміній, мідь), м’який гумовий або пластиковий посуд.

Якщо макети і моделівиготовлені з гіпсу чи глинимають великі розміри, то бажано використовувати для них металеві або дерев’яні каркаси. Це надає міцності і зменшує витрати гіпсоматеріалу. Технологія приготування гіпсової суміші така: у м’якому посуді порошок гіпсу розчиняють у воді – до консистенції сметани (або густіше). Суміш шар за шаром наносять на каркас або відливають у підготовлену форму. Для швидкого затвердіння до гіпсової маси додають трохи кухонної солі. Для уповільнення цього процесу додають незначну кількість столярного клею. Існує кілька способів виготовлення моделі з гіпсу. Спочатку роблять із глини або пластиліну модель, потім знімають чорнову форму з гіпсу і за нею відливають модель у гіпсі. Чорнова форма придатна для використання лише один раз. За іншим способом модель готують одразу з гіпсуа потім обробляють ножами, виточують, шліфують та піддають іншій обробцінадаючи їй потрібної формиЗа потреби її розфарбовують.

Моделі та макети, які призначені передати зовнішній вигляд виробу або його пропорціїкраще виготовляти 

3) з картону

Паперовий макет може складатися з кількох частин, що дає змогу виготовити й обробити кожний елемент окремо, використовуючи різне їх сполучення. Макети з паперу виготовляють здебільшого як робочі. Для широкої демонстрації вони не використовуються через недовговічність, низькі демонстраційні якості та незручності в зберіганні і транспортуванні. У роботі використовують якісний папір і картон. Від цього переважно залежить зовнішній вигляд моделі. Якісний папір не ворситься при проведенні по ньому гумкою і не ламається при згинанні. За фізичними властивостями папір характеризується як матеріал, що добре гнеться і ріжеться ножицями, скальпелем і ножем, клеїться та фарбується.

Технологія виготовлення паперових і картонних форм розпочинається з розкрою за заздалегідь зробленим кресленням, у якому є припуск на склеювання. Розкроюють ножицями або гострим ножем, скальпелем за допомогою металевої лінійки – по лініях. Потім його згинають по лініях та склеюють як окремі деталі або розгортку. З’єднання паперу виконують різними клеями – в залежності від призначення моделі та потреб її доробки.

Недоліком паперових макетів та моделей є тещо цей матеріал не дає змогу

передати дрібні деталі та профілі.

Для оперативного макетування, коли потрібно перевірити та дати оцінку новій пропозиції або спонтанній ідеї в об’ємі, яка має ціліснийзорово однорідний макет, – використовують

4) пінопласт  

  

Він відноситься до полімерних матеріалів. Пінопласт легко піддається механічній обробці і добре з’єднується клеєм. Під час його обробки використовують спеціальні ножі та наждачний папір. Застосовують два різновиди пінопласту, які відносяться до жорстких сорт

ів – полістирольний (ПС) білого кольору і поліхлорвініловий (ПХВ) жовтуватого кольору. Марка ПХВ найзручніша для обробки та оздоблення, оскільки має задовільну жорсткість і міцність, даючи можливість обробляти його різними інструментами. Такі характеристики піноплас

ту забезпечують виготовлення складних і тонких деталей. Пінопласт ПС можна обробляти на деревообробних верстатах на швидкісних режимах, що дає чистоту поверхні. Твердий пінопласт можна обробляти звичайною ножівкою, а м’який – дротом розжарювання. Виготовлені з пінопласту форми добре фарбуються. Для склеювання цього матеріалу краще підходить клей ПВА, який не залишає на ньому помітних слідів. У деяких випадках пінопласт обробляють воском шляхом занурення форми у розігрітий віск. Після цього поверхню полірують до блиску.

4) пінопласт). 

Він відноситься до полімерних матеріалів. Пінопласт легко піддається механічній обробці і добре з’єднується клеєм. Під час його обробки використовують спеціальні ножі та наждачний папір. Застосовують два різновиди пінопласту, які відносяться до жорстких сортів – полістирольний (ПС) білого кольору і поліхлорвініловий (ПХВ) жовтуватого кольору. Марка ПХВ найзручніша для обробки та оздоблення, оскільки має задовільну жорсткість і міцність, даючи можливість обробляти його різними інструментами. Такі характеристики пінопласту забезпечують виготовлення складних і тонких деталей. Пінопласт ПС можна обробляти на деревообробних верстатах на швидкісних режимах, що дає чистоту поверхні. Твердий пінопласт можна обробляти звичайною ножівкою, а м’який – дротом розжарювання. Виготовлені з пінопласту форми добре фарбуються. Для склеювання цього матеріалу краще підходить клей ПВА, який не залишає на ньому помітних слідів. У деяких випадках пінопласт обробляють воском шляхом занурення форми у розігрітий віск. Після цього поверхню полірують до блиску.



Для виготовлення довговічної і легкої моделі, яка повинна з фотографічною точністю відтворювати оригінал, використовують

 5) деревину

Виконання моделі з деревини – трудомістка робота. Тому цей матеріал використовують рідко. Деревина має такі якості, як твердість і піддатливість механічній обробці, добре фарбується, завдяки чому можна імітувати інші матеріали. Як макетний матеріал, деревину кваліфікують за технологічними ознаками (твердість) і художніми (декоративність). Під час виготовлення моделі з деревини не завжди наявний розмір співпадає з тим, що треба, тому виникає потреба склеювати бруски, аби набрати потрібний об’єм. Для їх з’єднання використовують клеї: казеїновий, столярний, риб’ячий або синтетичний – епоксидний, ПВА.



Нині макети та моделі розробляють конструктори-дизайнери на комп’ютерах за допомогою спеціальних програм (Компас, Автокад). 

Найновішим досягненням у моделюванні стали 3D принтери.(полілактидний матеріал) Відео 4хв.

Чи знаєте ви для чого вони потрібні?

В основі моделювання виробів застосовують різні методи проектування.

Остання зміна: п'ятниця 29 вересень 2017 21:49