І.Гаспринський «Дівчина-левиця» — «Арслан-Киз»(робота з твором)
Робота над жанром твору.
Ø Коли було оприлюднене оповідання «Арслан киз»? (У 1893-1894 рр.)
Ø Коли відбуваються події, про які розповідається в оповіданні? (В основі оповідання один з епізодів Уйгурсько-Дунганського повстання 1864-1877 років.)
Ø Доведіть, що твір — оповідання. («Арслан киз» — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на епізоді з життя Гульджемал, пов’язаний з повстанням проти окупантів. Твір має однолінійний сюжет. Характер головної героїні показаний у сформованому вигляді. Описів мало, вони стислі, лаконічні. Розповідь ведеться від особи оповідача).
Ø Чому жанр твору визначають як історичне оповідання? (Твір написаний в один час, а події відбуваються в інший, читається в третій, це оповідь про події в минулому, автор якої докладає зусиль для ретельного відтворення обставин, культури й особистостей, віддалених у часі, якомога точніше, глибше та правдоподібніше. Оповідь вигадана, бо письменник не історик і не мусить достеменно відтворювати описувану добу»).
Ø Чому кримськотатарський письменник, на ваш погляд, обирає саме цю тему? (У мусульманському світі назріла необхідність у змінах. Це стосувалося, перш за все, питань культурної емансипації кримськотатарського народу. Одним з найгостріших питань цього процесу було безправне становище мусульманської жінки. Розповідаючи історію про звільнення Учтур-фана та початок відродження Кашгару, письменник проводив історичні паралелі між подіями повстання у Китаї та історичними реаліями історії свого народу. Приклад дівчини-левиці був також дуже переконливим аргументом на користь тих, хто піднімав голос за зрівняння у правах мусульманських жінок та чоловіків)
Дослідна робота «Порівняння Жанни і Гульджемал — пошук спільного». Робота з таблицею
|
Жанна д’Арк |
Гульджемал |
|
Спільне |
|
|
Вік — 17 років |
|
|
Діє у критичний для країни час: англійці у стін міста Орлеана |
Діє у критичний для країни час: китайці у стін міста Учтурфана |
|
Живуть у часи, коли жінки були безправними порівняно з чоловіками |
|
|
Командують військами, звільняють міста країни від окупантів |
|
|
Носять в разі необхідності чоловічий одяг |
|
|
Володіють даром переконання |
|
|
Своїми діями піднімають бойовий дух, відроджують віру у перемогу, підносять почуття патріотизму на новий, більш високий рівень, змушують повірити в свої сили окупованих |
|
|
Мають гарну репутацію |
|
|
Вірять у свої сили і успіх своєї місії |
|
|
Змінюють хід історії |
|
Жанна д'Арк (Орлеанська Діва) (6 січня 1412-30 травня 1431) — національна героїня Франції, католицька свята.
Жанна, селянська дівчина зі сходу Франції, стверджувала, що мала видіння від Бога, у яких їй було доручено врятувати Королівство Франція від англійського панування наприкінці Сторічної війни. Вона очолила французькі війська, і спочатку її діяльність принесла французам чимало успіхів та особисту славу самій Жанні, але потім почала зазнавати невдач.
Орлеанська Діва воювала проти англійців на боці майбутнього короля Карла VII; була схоплена бургундцями, союзниками англійців, і 30 травня 1431 року спалена на вогнищі в Руані «за єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу».
Одразу ж після її смерті з волі короля та за наказом Папи Римського розпочався реабілітаційний процес, який проходив у Парижі та Руані в 1455-1456 роках і відновив добре ім’я Орлеанської Діви.
У 1920 році Римо-Католицька Церква оголосила Жанну д’Арк святою (Матеріал з Вікіпедії)
Створення психологічного портрету Гульджемал
Риси характеру героїні, які дали їй можливість підняти і повести за собою людей: чемність, твердість, героїчна рішучість, гідна бути прикладом для інших, незламність. («я не з тих, що здаються!»), вміння об’єднати навколо себе інших — як чоловіків, так і жінок («неабияке вміння надихати й згуртовувати люд»), любов до батька і рідного міста, самовідданість, відвага, спостережливість, вміння спланувати свої дії і передбачити їх результат, військова хитрість, наполегливість, державне мислення («...вона намірилися переконати місцевий люд у тім, що порятунок Учтурфана невіддільний від відродження Кашгару, з якого слід вигнати китайців, захопивши Нове Місто. Лише в рішучому подоланні ворога запорука змін на краще»)
Знайомство з головною героїнею твору
Ø Знайдіть у тексті твору інформацію про походження та вік героїні. («зовсім юна (їй ще й сімнадцяти не було)».)
Ø Доведіть, що виховання Гульджемал не було традиційним для мусульманської дівчини. («Гульджемал була єдиною донькою шейха Іззета-Ати, тож уся його ласка призначалась їй, і вона зростала дуже пещеною. Сина в нього не було, тож дівчина прилучалася й до хлоп’ячого виховання, надто до освіти». Батько купив їй англійську рушницю, з якої вона навчилася влучно стріляти. «Батько, що мріяв про сина, заохочував це захоплення доньки, й поступово Гульджемал стала справжнім снайпером». «... батько їй все дозволяв. Гульджемал добре вивчилася читати й писати, виявляла схильності до наук. Знала не лише турецьку, а й арабську та перську мови, любила читати напам’ять перські газелі»)
Ø Якими чоловічими вміннями володіла дівчина? («...Їздила верхи, стріляла з лука й рушниці настільки вправно, що могла підстрелити пташку на льоту. А побачивши злодія, що прокрався в сад, вона, подібно чоловікові, могла взяти до рук лука чи рушницю, аби той начувався. Її рука набула такої міці, що здатна була повіддям закривавити коневі писок (так писки коней кривавляться, коли вони тягнуть на берег корабель)
Ø Які жіночі таланти були у Гульджемал? (...Коли вона брала до своїх білих чарівних рук Саз і з вуст її линули газелі, то хіба що глухий міг би не розчулитись. А як вона вміла гаптувати! Її килимки для намазу годилися б у подарунок самому шаху)
Ø Розкажіть про ставлення Гульджемал до шлюбу. У чому особливість? (Дівчина не поспішала погоджуватись на пропозиції з боку претендентів на її руку: «Ну що ж, хай спробує, коли зможе». Тому все лишалася незаміжньою. І справді, не всякому до снаги була ця напрочуд метка мисливиця, ця дівчина, спритна, мов канатоходець, освічена, мов який мула, окрилена, як поет». Для мусульманського світу, в якому жінка підкоряється чоловікові без заперечень, Гульджемал поводиться незвично)
Ø Що окрім рушниці, свідчить про цікавість Гульджемал до результатів технічного прогресу? (Дівчина швидко оволоділа біноклем і компасом, які батько привіз їй зі своїх мандрів)
Мета дослідження: довести, що традиції протистоять вимогам сучасності, що їх конфлікт сприяє прогресу, руху у майбутнє.
|
Традиції |
Нове |
|
Гульджемал — гарна господарка, вміє керувати слугами, вести дім. Вона знає, що її місце біля казана, на кухні. Коли чоловіки радяться, вона готує їм чай. Дівчина звертається до чоловіків чемно і лагідно, прикриває своє обличчя і голову. Вміє гарно гаптувати («А як вона вміла гаптувати! її килимки для намазу годилися б у подарунок самому шаху»), володіє сазом та гарно співає |
Отримала чоловіче виховання — освіту. Гарно читає і пише, має схильність до наук. Володіє рушницею та іншими видами зброї як чоловік. Гарно їздить верхи. Ні в чому не знає обмежень. Піддає сумніву незмінність свого місця — на кухні біля казана. («Шанові добродії, не вважайте ганьбою мою появу серед вас, хоч, може, моє місце й на кухні біля казана».) Користується приладами — біноклем і компасом. Віддає свій вільний час оборонній праці і військовим справам. Порушує правила мусульманського світу: заходить сама у кімнату до чоловіків («Всі здивовано глянули на дівчину»), пропонує чоловікам поради у справі, яка традиційно є їх прерогативою. Пропонує себе на роль посланця, який повинен пройти через ворожий табір, згуртовує навколо себе людей і долає ворога. Незаміжня, батько не шукає їй наречених, рідні погоджуються з відмовою дівчини тим, хто сватається |
Довідка
Коран говорить: «Чоловіки є піклувальниками жінок, тому що Аллах дав одним з них перевагу перед іншими і тому що вони витрачають зі свого майна». В ісламі взаємини між чоловіками і жінками регулюються за принципом взаємодоповнення, який визначає різні права і обов’язки для чоловіків і жінок. За мусульманською традицією, основна роль жінки зводиться до родини, у той час, як роль чоловіка полягає у фінансовій підтримці родини.
Висновки
Хлопчаче виховання в мусульманському світі — це надання хлопцю освіти. Гульджемал отримала чоловіче виховання через відсутність у батька синів («Сина в нього (батька Гульджемал) не було, тож дівчина прилучалася й до хлоп’ячого виховання, надто до освіти. Гульджемал добре вивчилася читати й писати, виявляла схильності до наук. Знала не лише турецьку, а й арабську та перську мови, любила читати напам’ять перські газелі».). «Гульджемал не знала ні в чому обмежень», що також не було звичайним у її народу, хоча обличчя, згідно тих самих звичаїв, дівчина прикривала. Англійська рушниця, меч, револьвер, бінокль та компас ні в якому разі не були звичайними предметами, які прикрашали дозвілля мусульманської дівчини. Але в руках Гульджемал виглядали природно: вона оволоділа ними швидко і досконало. Дочка шейха вивчає оборонну справу, стає військовим стратегом і тактиком, що дає їй змогу одержати перемогу.
Коран не забороняє жінці працювати, але її робота не повинна заважати більш важливим речам, наприклад, турботі про дітей. Гульджемал — незаміжня через свою незалежність та нетрадиційність виховання, яке й забезпечило дівчині свободу вчинків і думок. Вона присвячує себе не жіночім справам, а таким, які традиційно вважалися чоловічими, наприклад, військова справа.
Гульджемал сама пропонує свою кандидатуру на роль посланця від міста в облозі до інших міст з проханням допомоги, гарно усвідомлюючи небезпечність подібних дій. Недарма її батько втрачає свідомість після її слів.
Емансипацію жінок І. Гаспринський вважав одним із першочергових завдань для свого народу. його просвітницька діяльність стосувалася у великій мірі жінок. Саме для них він видавав журнал, який повинен був підняти їх культурний рівень, рівень освіти, самоповаги і гідності.
На прикладі Гульджемал ми бачимо, що освічена жінка може разом із чоловіком вирішувати дійсно складні завдання. І вирішувати успішно в буремний час, який постійно пропонує нові виклики. Отже, конфлікт традицій і нового у творі вирішується на користь нового, яке завжди пробиває себе дорогу у майбутнє через труднощі і заборони.
Питання емансипації жінки було тим більш важливим, що воно було часткою загального процесу емансипації цілого народу, набуття ним почуття національної самосвідомості, національної гідності, автентичності. ці ідеї також народжувалися в боротьбі старого з новим.