Маковей Осип Степанович
|
|

Біографічна довідка
Народився Осип Маковей 23 серпня 1867 р. в м. Яворові Львівської обл. в родині селянина. Після початкової школи навчався в українській гімназії у 29 Львові, а потім на філософському факультеті Львівського університету.
Ще в студентські роки О. Маковей розпочав свою літературну діяльність. Він починає писати ліричні вірші, громадські поезії, сатиричні образки, а згодом нариси, оповідання, новели.
Прагнення здобути науковий ступінь привело письменника до Віденського університету. З 1899 р. почав працювати викладачем учительської семінарії в Чернівцях, а через два роки отримав вчений ступінь доктора філософії.
Творча праця О. Маковея була перервана Першою Світовою Війною. Дальший життєвий шлях письменника пов'язаний з містом Заліщики. Тут він працював директором учительської семінарії і викладав українську літературу.
При праці застав Маковея і Листопадовий зрив 1918 року, який дав початок Західно – Українській народній республіці. О. Маковей в цей час зголосився добровольцем до українського війська, але з уваги на його вік та професію йому порадили повернутися до праці в учительській семінарії. 21 серпня 1925 р. письменник помер.
Творчість
Поетична спадщина О. Маковея, як і вся його творчість є цікавим, оригінальним і значним явищем в українській літературі. Його поетичні твори різноманітні за темами, мотивами, образами.
Проживаючи в Заліщиках, О. Маковей написав ряд оповідань, нарисів, фейлетонів, віршів, поем: «Як Шевченко шукав роботи» (1919), «Кроваве поле» (1921), «Примруженим оком» (1923) та інші.
Осип Маковей – автор багатьох ліричних пісень, частина яких стала народними. Його вірші «Сон», «Ми - гайдамаки», «Там, за лісом», «Марш Заліщицької молоді» та інші покладені на музику місцевими композиторами, їх виконують самодіяльні колективи району. Осип Маковей досліджував творчість І. Франка, Лесі Українки, П. Грабовського, Т. Бурдуляка, Ю. Федьковича.
Пісня в житті та творчості Осипа Маковея
О. Маковей – автор багатьох ліричних пісень, частина яких стала народними. Про любов О. Маковея до пісні свідчить той факт, що багато своїх творів він назвав піснями: «Пісня аргонавтів», «Пісня патріотична», «Циганська мелодія», «Колискова», «Марш гайдамаків», «Гаївка», «Пісні з поля», «Воєнні пісні та вірші», «І я умію пісню», «Се пісня не нова» та ін.
У 1884 році він склав «Збірник пісень», до якого включив також «Дрібні щоденні повір’я» та «Сентенції», а в 1890 році підготував до видання «Збірник пісеньвояцьких».
Будучи музично обдарованою людиною, О. Маковей інколи й сам писав музику на свої вірші. Так, стали піснями його вірші «Жовнір за плугом», «Над Дністром», «Гайдамацька пісня» та інші.
Процес музичного озвучення віршів О. Маковея, перетворення їх у пісні продовжується і в наш час. Вірш Маковея «Ой кувала зозуленька сизокрила» був покладений на музику засновником рок-гурту «Вурдалаки», відомим бардом із Черкас Костянтином Павляком. Пропонуємо вам прослухати сучасну обробку пісні, якій уже понад сто років.
Осип Маковей як сатирик-гуморист.
У творчості Маковея помітне місце займає і публіцистика. Як письменник-громалянин, людина правдивого, чесного серця, світлого й дотепного розуму, він зарекомендував себе серед сучасників численними публіцистичними статтями, фейлетонами. У 90-х роках ХІХ ст. з-під пера письменника вийшло чимало новел і нарисів про безбарвне життя, затхлий побут, дріб'язковість духовних запитів тодішньої західноукраїнської інтелігенції, в основній своїй масі відірваної від народу, чужої й ворожої йому.
Осип Маковей викривав блазенство, демагогію, удаване народолюбство. Гнівом і пристрастю сповнювалось слово письменника, коли він писав про холодну байдужість буковинської і галицької інтелігенції до народних справ, до піднесення національної самосвідомості. Такі сатиричні новели, як «Три політики» (1912), «Вдячний виборець» (1912), «Трудне ім'я» (1913), талановиті сатири «Як Шевченко шукав роботи» (1919) та «Твір штуки» (1911) і нині не втратили гостроти і в наші дні звучать дуже актуально. Не маємо права бути байдужими до справ та подій, що відбуваються у нашій країні.