Українська графіка. Українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правил написання слів
v Вивчити за посиланням http://studcon.org/skladni-vypadky-pravopysu-nenagoloshenyh-golosnyh-myakogo-znaka-i-apostrofa
v Переглянути відео за посиланням https://youtu.be/QkRvkHbg7DU
v Переглянути відео за посиланням https://youtu.be/ByFaiemnzOg
Переглянути відео за посиланням https://youtu.be/xukV_qchhuw
Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях, префіксах, суфіксах. Стилістичні особливості значущих частин слова.
v Вивчити за посиланням http://ukrtvory.ru/pravila-pravopisu-orfogrami.html
Словотвір як творення нових слів має і стилістичне значення. Так, суфікси -ння, -ття надають словам здебільшого книжного забарвлення (становлення, забуття), а також старослов’янські суфікси -ств(о), зтв(о), -цтв(о) та -ість (людство, посередництво, дійсність) та греко-латинського походження -ізм (изм, -їзм) — історизм, архаїзм, українізм).
Слова із суфіксами здрібнілості-пестливості та згрубілості-збільшеності частіше вживаються в розмовному і художньому стилях (рівнесенький, теплісінький; лапищі, хижачка).
Емоційно насиченими є і слова, утворені без суфіксів (вись, блакить).
Стилістичні можливості префіксів поступаються перед суфіксами. Відтінок урочистості надають застарілі префікси па-, пра-, уз- (узлісся, паморозь, прабатьківщина), книжний характер забезпечують запозичені префікси анти-, архі-, екстра-, контр-, псевдо-, ультра- і подібні (антитіла, псевдонародність, контраргументи, ультразвуковий).
Стилістичні можливості мають і інші способи словотвору — основоскладання (самоаналіз, мовознавство книжний характер); словоскладання (цар — жайворонок — художній стиль, кіловат-година — науковий стиль).
Кожна частина мови виконує комунікативну функцію, проте маючи свої стилістичні особливості, може надавати текстові різного стилістичного забарвлення. Переважання дієслів надає тексту динамічності, іменників – грунтовності, розваживості, займенники роблять тектс особистіснішим, прислівники увиразнюють і деталізують перебіг подій, числівники переважно ннейтральні слова, Але іноді конкретизують висловлене в кількісних вимірах.
Морфологічні синоніми – граматичні форми слова, які розрізняються засобами грамматичного вираження і стилістичним вживанням.
Абревіатури в науковому стилі
У наш час пошук максимально стислої і виразної форми передачі інформації має принципово важливе значення. Чи не найяскравішим проявом цього можна вважати поширення в мові складноскорочених слів — абревіатур (італ. abbreviatura від лат. abbrevio— скорочую). Причому в сучасній практиці особливо інтенсивно утворюються ініціальніабревіатури на зразок СЮТ (станція юних техніків), НДІ (науково-дослідний інститут),АТС (автоматична телефонна станція), ЦСУ (Центральне статистичне управління), МБА(міжбібліотечний абонемент), ЛЕП (лінії електропередачі), КАДІ (Київський автодорожній інститут), ЦО (цивільна оборона) тощо. Характерно, що вони виникають не лише в результаті скорочення новостворених сполучень типу обмеження стратегічних озброєнь (ОСО), але й давно відомих типу двигун внутрішнього згорання (ДВЗ). Основна сфера виникнення ініціальних абревіатур — професійне мовлення, наприклад: ІХС — ішемічна хвороба серця, ЕШЛ — електрошлакове лиття, ЗОТ — засоби обчислювальної техніки, ШАЗ — широка атмосферна злива. Абревіатурного вигляду набирають назви об’єднань, установ. Особливо поширені утворення з такими опорними словами, як товариство, організація, асоціація, федерація, зокрема: НТТ — науково-технічне товариство, УТТ— Українське театральне товариство, ООН — Організація Об’єднаних Націй, МОЖ — Міжнародна організація журналістів, МАЛК, — Міжнародна асоціація літературних критиків, МФА — Міжнародна федерація астронавтики. У процесс абревіації включаються, як правило, стійкі словосполучення, рідше — елементи складних слів.
Проте під впливом своєрідної моди виникає чимало ініціальних абревіатур від тимчасових, оказіональних сполук локального вжитку, наприклад: АД — Академія Допитливих, клуб ЮК — клуб юного конструктора (рубрики в журналі), ЗП — зелений патруль. Загалом слід відзначити тенденцію в науковому, науково-популярному та публіцистичному стилях замінювати частовживані сполуки (навіть нетермінологічного характеру) ініціальними скороченнями, що сприяє економії висловлювання. Розшифровка таких абревіатур або дається тут же в тексті, або виноситься у кінець сторінки статті. Тільки загальновідомі скорочення не потребують розшифровки.
Ініціальні абревіатури — умовні найменування складних розчленованих понять. Подібно до іменників вони мають рід, який визначається за опорним словом співвідносного розгорнутого словосполучення, і нерідко поширюються узгодженими з цим словом означеннями, наприклад: Чорнобильська АЕС, потужний ХТЗ, наше ЦСУ. У сучасній мові ми знаємо чимало похідних від абревіатур слів (іменників і прикметників), як-от: емтеесівський, ентеерівський, тюзівський, бамівець, пазик. Все це в тій чи іншій мірі сприяє лексикалізації скорочених слів, втраті зв’язку з їх першоосновою — словосполученням або складним словом.
Проте найвиразнішою ознакою переходу абревіатур у звичайні слова (власне іменники) є змінюваність за числами і відмінками, наприклад: «Тепер архітектори КиївЗНДІЕПу розробляють проект експериментальної школи» (Веч. Київ); «У Києві і області функціонує кілька ДОКів»; «У ЦУМі відкрили відділ сувенірів». Здатність до відмінювання швидше розвивається у так званих звукових абревіатур, тобто таких, що вимовляються по звуках, типу СУМ (Словник української мови), НОП (Наукова організація праці). Порівняно з буквеними скороченнями, які фонетично оформляються за назвами букв алфавіту (пор.: НВК — навчально-виробничий комбінат, ДВРЗ — Дарницький вагоноремонтний завод), звукові абревіатури більш зручні для вимови і тому сприймаються як ціліснооформлені слова.
Саме із звукових абревіатур виникли сучасні іменники вуз, НЕП, ЗАГС, ЖЕК. Повній лексикалізації, а отже й відмінюваності, абревіатур сприяють такі чинники: широка вживаність в усному та писемних стилях, кінцевий приголосний скорочення, належність опорного слова до чоловічого роду; пор.: «Актори Київського ТЮГу дали в залах музею концерт» та «На гастрольній афіші МХАТу — вісімнадцять назв» (Укр. театр); «За часроботи на БАМі кожний шостий, опанував ще дві-три професії» (Наука і суспільство); «Вирощений садивний матеріал плодоягідних культур і винограду повинен відповідати встановленим ГОСТам (ГОСТ — засвоєна з російської мови готова абревіатура)» (Рад. Україна). Властивість змінюватися за відмінками може розвинутися не лише в абревіатур з опорним словом чоловічого роду типу ЦУМ, ТЮГ, але й у тих, що прибрали цей рід, у процесі функціонування, іншими словами, переосмислились як самостійні слова без посилання на ініціальні букви словосполучень, наприклад: «Якраз універсальні цифрові машини і компонують на ВІСах (ВІС — велика інтегральна схема)» та «Підраховано, що за перші десять років існування ЕПРОПу (ЕПРОП — експедиція підводних робіт особливого призначення) з морського дна було піднято й передано народному господарству 13 052 тонни чорного; металу» (Знання та праця).
Початковим етапом переходу абревіатури у розряд відмінюваних слів нерідко стає форма множини. Так, у одній і тій самій статті засвідчуються різні стадії переходу абревіатури у відмінюване слово; пор.: «У Київській МАН (Мала академія наук) діє дев’ять наукових секцій» і «На жаль, поки що МАНи утвердилися тільки в двох містах — Сімферополі й у Києві» (Знання та праця). Пор. ще вживання абревіатури жіночого роду АСУ В (автоматична система управління виробництвом) у множині: «Правильно спроектовані АСУ Ви — могутній засіб підвищення продуктивності праці». (Веч. Київ). Не завжди тенденція перетворення абревіатури у відмінюване слово розвивається до кінця. Так сталося, зокрема, із словом ГЕС. З’явившись у 20-і роки, воно дуже швидко ввійшло в мовний обіг і почало відмінюватися. В поезії А. Малишка відбито зміну навіть графічного зображення абревіатури: «До вогнів збудованого гесу Простягає [черемха] гілля молоде». Проте пізніше, з появою нових видів електростанцій (атомних — АЕС, атомних водоелектричних — АВЕС, припливних — ПЕС тощо), абревіатурні назви яких не втратили зв’язку з відповідними словосполученнями, слово ГЕС почало використовуватися вже як незмінне. Тепер відмінкові закінчення при ньому доречні лише у невимушеному розмовному стилі: «Влаштувалась би собі десь у місті або принаймні в селищі ГЕСу» (О. Гончар). Відмінювані абревіатури становлять лише незначну частину ініціальних скорочень, основна ж маса таких слів взагалі не змінюється. Наприклад, утворенню форм множини часто перешкоджає одиничність поняття, переданого абревіатурою на зразок МОК, ЄВФ, РЕВ, ЛАД. Не відмінюються також: а) абревіатури іншомовного походження (калькується їх буквене оформлення): ЮНКТАД — Конференція ООН по торгівлі і розвитку, МЕН — телеграфне агентство АРЄ, ЦЕРН — Європейський центр ядерних досліджень, ЮНЕП — Програма ООН по навколишньому середовищу, КОСЕК — Координаційний секретаріат національних студентських спілок, ЕСАП —- Спільна радянсько-американська програма для космонавтів; б) абревіатури на кінцеву голосну букву типу АСУ, РОЕ, ПТУ, У РЕ, в тому числі іншомовні: ЮПІ — інформаційне агентство США, ФІТА — Міжнародна федерація стрільби з лука, ФАІ — Міжнародна авіаційна федерація; в) буквені абревіатури, останній приголосний яких вимовляється з кінцевою голосною: ЖБК — жебека, НТТ — ентете, ВДНГ — веде-енге, КБ — кабе, КП — капе, ТЦ — теце; г) назви різних марок машин, приладів з цифровими позначками: БМ-6 ППН-40, ЮМЗ-6; д) скорочені власні назви держав, партій: НРБ, ЧССР, ПОРП; е) основну перешкоду для відмінювання абревіатур створює жіночий рід опорного слова словосполучення, наприклад: «По-справжньому НТР розгорнулася лише у середині XX століття» (Наука і суспільство); «За роки дев’ятої і десятої п’ятирічок у Києві будувалися АТС нових координаційних систем» (Веч. Київ); «Перша в світі АВЕС побудована в місті Шевченко на березі Каспійського моря» (Знання та праця).
Треба сказати, що в практиці вживання абревіатур ще чимало неусталеного, тому те саме скорочення бачимо то як незмінне слово, то у певному відмінку (з відповідним закінченням); пор.: «У відповідності з Конституцією УРСР Уряд Української РСР має постійні представництва при ООНі в Нью-Йорку і при ЮНЕСКО» (Комуніст України) і «За даними ООН, нинішній ядерний арсенал дорівнює потужності більше мільйона 300 тисячбомб типу хіросімської» (Рад. Україна, 29.10.1980); «Важлива складова частина НОПу — нормування праці» (Там же) і «В. І. Ленін рекомендував, щоб питанням НОП приділялося більше уваги» (Наука і культура). Такі коливання у правописі абревіатур не дивні, адже існують вони всього кілька десятків років. Хоча самі абревіатури — явище писемних стилів, вони активно проникають і в усне мовлення. Саме при живому спілкуванні складноскорочені слова швидше засвоюють відмінкові форми. Звичайно, спочатку вони мають яскраво виражений розмовний відтінок, наприклад: майстер з ТЕЦу, працюємо в ТАРСі. В офіційних стилях це явище не бажане. Отже, відмінюваність абревіатур чоловічого роду з кінцевим приголосним стала нормою поки що для досить незначної частини. До них належать такі загальновживані ініціальні скорочення, як ТЮГ, ЦУМ, БАМ, МТС, MX AT, ГОСТ, ЗІЛ, ЛАЗ і под., а серед спеціальних—як ВАК, ЕПРОП, ВНД1КП та деякі інші.