ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА: Складальний кресленик
Складальний кресленик
Багато предметів, що нас оточують, складаються з окремих деталей, з’єднаних між собою певним способом. Кожна із цих деталей має своє призначення (виконує певні функції). Такі деталі (частини) виготовляють окремо на виробництвах за окремими креслениками і називають складальними одиницями. Потім їх з’єднують у виріб за складальним креслеником. Тож на складальному кресленику виріб зображують у складеному вигляді з усіма деталями, що до нього входять.
Складальний кресленик — документ, який містить зображення складальної одиниці, що дає уявлення про розташування і взаємозв’язок складових, з’єднаних між собою, та забезпечує можливість здійснення збирання складальної одиниці.
За складальним креслеником можна виконати кресленик усіх деталей. Такий процес називають деталюванням. Сам процес деталювання передбачає умовне розчленування виробу на окремі деталі й виконання кресленика кожної з них (мал. 50, с. 200). За цими креслениками виготовляють деталі, а потім із них складають виріб.
-class-2019/hodzicka-technology-10(11)-class-2019.files/image418.jpg)
Мал. 50. Складальний кресленик
У правому нижньому куті складального кресленика, як і на всіх інших креслениках, розміщують основний напис, де зазначають назву виробу та інші відомості про нього.
Потрібну інформацію про кожну деталь — назву, кількість у виробі, матеріал, порядковий номер на кресленику — заносять у спеціальну таблицю, яку називають специфікацією. Щоб скласти специфікацію, кожній деталі присвоюють порядковий номер, який проставляють на поличках ліній виносок. Ці номери називають позиціями.
Специфікацію можна виконувати на окремих аркушах (одному або декількох), якщо не достатньо місця на основному форматі для її розміщення.
На складальних креслениках можуть бути види, розрізи та перерізи. Види розташовують у проекційному зв’язку. Крім основних видів, використовують, за потреби, додаткові та місцеві.