ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА: Особливості утворення креслеників у системі прямокутних проекцій

 

У світлу й сонячну погоду ми зазвичай спостерігаємо утворення тіні від об’єктів — темного відбитка на дорозі, стіні або екрані, внаслідок освітлення об’єкта з протилежного боку (мал. 15).

Мал. 15. Природа темного відбитка об'єкта освітлення

Властивість утворення тіні від освітлених предметів застосовують у кресленні. Для того щоб виготовити виріб, необхідно мати його графічне зображення. Із цією метою в кресленні використовують природні способи утворення тіні.

Утворення зображення предмета на кресленику уявними проекційними променями називають проеціюванням.

Якщо за джерело світла взяти лампу, віддалену на значну відстань від об’єкта, то можна говорити про те, що контур предмета та контури тіні будуть однаковими за розмірами (мал. 16, а). У випадку близько розміщеного джерела світла, тінь буде більшою за предмет (мал. 16, б).

Якщо проеціюючі промені паралельні між собою (мал. 16, а), то проеціювання називають паралельним, а одержану проекцію — паралельною. Якщо уявні проеціюючі промені виходять з однієї точки, то таке проеціювання називається центральним (мал. 16, б).

Мал. 16. Утворення тіні

Для того щоб отримати уявлення про предмет, його проеціюють на площини. У кресленні використовують три площини проекцій: горизонтальну, фронтальну й профільну. Кількість проекцій залежить від складності предмета. Якщо, наприклад, за двома проекціями не можна точно уявити його форму, це явище називають невизначеністю об’ємної форми предмета. Тоді користуються трьома проекціями (мал. 17).

Мал. 17. Три площини проеціювання (а) та їх суміщення (б)

Площини проеціювання позначають великими латинськими літерами: горизонтальна — Н, фронтальна — V, профільна — W. Перетин площин проекцій утворюють три осі проекцій, що виходять зі спільної точки О : x, y, z.

Проекції, що дають уявлення про видимі частини поверхонь предметів, називають видами.

Отже, вид (предмета) — це зображення повернутої до спостерігача видимої частини предмета.

Для будь-якого предмета можна отримати три види (мал. 18, а).

Для цього перед площинами проеціювання розміщують предмет. Його розташовують так, щоб якомога більше число граней були паралельними або перпендикулярними до площин проеціювання (мал. 18, б). Щоб отримати прямокутні проекції зображуваного предмета на фронтальній V, профільній W та горизонтальній H площинах, необхідно провести проеціювальні промені перпендикулярно до цих площин. З’єднавши точки перетину на площинах, отримаємо, відповідно, фронтальну, профільну та горизонтальну проекції.

Мал. 18. Розміщення видів на площинах проеціювання (а); проеціювання предмета на три площини проекцій (б)

Остання зміна: субота 19 жовтень 2019 14:10