Читання мовчки
1. Прочитайте текст мовчки.
Наукові надбання українців
Система народних знань в різних галузях створювалась внаслідок вікових спостережень за довколишнім світом. Традиційні народні знання українців з математики, астрономії, медицини мали прикладний характер. Вони використовувались у господарстві.
Так, народна астрономія як наука відома в Україні з XVI ст. Ще з давнини місцезнаходження сузір’їв та зірок над обрієм було основним мірилом часу. Головним нічним орієнтиром був Чумацький Шлях. По зорях і Сонцю українці, як і всі у світі, орієнтувались на місцевості, а своєрідним календарем був Місяць...
Самобутня народна математика, геометрія, механіка та метрологія ставали в нагоді українцям при лічбі, визначенні відстані, вимірі площини... При вимірюванні довжини речей та відстані застосовували міри довжини, що були пов’язані з природними рухами людини: ходінням, розведенням пальців, розмахом рук (п’ядь, лікоть, ступня, сажень, аршин). Сипучі речовини вимірювали такими народними одиницями, як мірка, фунт (400 г), пуд (16 кг), лантух (5 пудів). Врожай обчислювали копами (60 снопів), хурами, возами. Рідину — воду, молоко, горілку — міряли квартами (дві пляшки), гранцями (чотири кварти), відрами (10–12 л).
Першими науковими осередками в Київській Русі були монастирі. Князівна Євпраксія Мстиславна була першою на Русі жінкою-лікарем, якій належить учений трактат «Мазі». На XV–XVII ст. припадає наукова діяльність медика Ю. Дрогобича, мовознавця М. Смотрицького, чия «Граматика словенська» заклала граматичні основи мови.
У XVIII ст. значним осередком науки була Києво-Могилянська академія. Ф. Прокопович — вчений-енциклопедист — був ректором Київської академії (1711 р.).
У XIX ст. визначними науковими центрами стали університети у Харкові, Києві, Львові, Одесі, де були створені перші вітчизняні наукові школи. Більшість українських учених присвячували себе пошукам у галузі суспільних, природознавчих наук та медицини.
Розвиток в Україні археології як науки почався у ХVII ст., коли з ініціативи митрополита П. Могили були здійснені розкопки Десятинної церкви у Києві. Згодом їх проводили наукові археологічні товариства, представники університетів та історико-археологічних музеїв. У ХІХ ст. досліджували пам’ятки історії Ф. Вовк, Є. Забелін, О. Спіцин. Археолог М. Біляшинський став фундатором Всеукраїнської академії наук. Український археолог В. Хвойко відкрив перші поселення трипільської та черняхівської культур на Київщині.
Біологічні науки — ботаніка, зоологія, анатомія — почали формуватися в Україні наприкінці XVII ст., фізіологія рослин, тварин, людини, мікробіологія, гідробіологія, іхтіологія, палеонтологія — на початку XIX ст. Перші дослідження у цих галузях мали лише описовий характер. Визначні наукові праці І. Мечникова, М. Сєченова, І. Шмальгаузена з’явилися лише наприкінці століття.
На початку XIX ст. в Україні сформувалися наукові школи, які зробили істотний внесок у розвиток медичної науки. Всесвітньо відомі імена вчених-фізіологів І. Сєченова, І. Павлова, які працювали в Україні.
Основи технічних наук, зокрема матеріалознавства, були закладені видатним ученим М. Бекетовим, який розвинув як самостійну науку фізичну хімію та заснував харківську школу фізико-хімії.
Творчий внесок діячів науки XIX ст. надав могутнього поштовху розвиткові всіх галузей знань у XX ст. Подією історичного значення для України, її науки і культури стало утворення за наказом гетьмана П. Скоропадського в листопаді 1918 року Української академії наук — УАН (з 1994 року — Національна академія наук. України — НАНУ). Першим президентом Академії був відомий учений-природознавець, В. І. Вернадський… Саме в Україні були споруджені найбільші в Європі прискорювачі заряджених часток, розроблена і впроваджена в практику теорія зварювання під шаром флюсу. Цей винахід Є. Патона пройшов не тільки промислову, але й бойову перевірку в роки Великої Вітчизняної війни.
Найвищим досягненням академіка Є. Патона, чиє ім’я носить інститут електрозварювання, став суцільнозварний міст. Загальна довжина моста дорівнює 1492 м, а вага — 10 тис. тонн. Міст носить ім’я свого творця і прикрашає Київ з 1953 року.
Саме українські вчені започаткували розвиток цілого ряду нових сучасних напрямів науки. Понад 90 % усіх наукових відкриттів, зроблених в Україні, належать ученим Академії наук. До найбільш вагомих результатів належать здійснення вперше у колишньому СРСР штучної ядерної реакції — розщеплення ядра атома літію, одержання «важкої води», отримання високоактивного антибіотика рослинного походження.
В Академії наук з’явилися і перші в континентальній Європі електронні обчислювальні машини (1948 р.). Їхнім творцем був академік С. Лебедєв. Взагалі під його керівництвом було створено понад 15 типів ЕОМ, починаючи з машин на електронних лампах до супер-ЕОМ на інтегральних схемах.
Нині НАНУ — це великий науковий організм, в межах якого діють 170 наукових установ, у тому числі п’ять міжнародних. (653 сл.) (З енциклопедії «Україна»)
2. Дайте відповіді на питання, уміщені в поданому нижче тесті.
Обмеження в часі: 15 хв
Метод оцінювання: Остання спроба.