Навчальне читання мовчки

 1. Прочитайте текст мовчки.

 

                                             Їх українські величності

Ми, українці, занадто мало знаємо історію своєї Батьківщини і часто-густо згадуємо про українських героїв, лише коли про них заговорив увесь світ. Віднайти славетні імена, що припали пилом історії,— таке благородне завдання стоїть уже кілька років перед проектом «Українці у світі». Перші результати — унікальну експозицію портретів «Українці у світі» — можна побачити в Українському домі: по зернині небайдужі меценати, науковці збирають інформацію, аби створити колекцію постатей з українським корінням. Українці керували арміями та чужоземними державами, створювали мистецькі шедеври світового рівня, робили сенсаційні відкриття. Канцлери, флотоводці, міністри, кардинали, царі, звитяжці духу — їх тисячі. Київські князівни започаткували найвідоміші королівські династії світу, стали святими й уперше навчили Європу здоровому способу життя.

У багатьох із них, незважаючи на те, що вони були королевами,життя склалося драматично — князівни були виховані в християнському дусі, і більшість монархинь українського походження закінчили своє життя в монастирях. Однак їхній внесок у становлення європейських королівських династій вагомий.

Напевно, важко знайти українця, який не чув про королеву Франції Анну, дочку великого князя київського Ярослава Мудрого. Вона стала дружиною короля Генріха І, привезла до Франції не тільки коштовний посаг, а й високу культуру. Анна володіла багатьма мовами, переписувалася латиницею з Папою Римським. На багатьох державних документах Франції збереглися її підписи слов’янською мовою (найдавніші зразки українського письма) в оточенні підписів-«хрестиків» неписьменної французької знаті. Анна привезла з Києва у Францію Євангеліє, що пізніше стало відоме як «Реймське», на ньому присягали під час коронації всі наступні французькі королі.

Про дочку Анни Ярославни та Генріха І Едігну в Україні відомо мало, натомість у Німеччині про неї знають. Едігну хотіли у Франції видати силоміць за нелюба, однак вона вирішила уникнути цього і піти, за однією версією, до Єрусалима, поклонитися святим місцям, за другою — вирушити на Русь, на Батьківщину своєї матері. Але уві сні їй було сказано: потрібно зупинитися там, де проспіває півень і одночасно задзвонить дзвін. У баварському містечку Пух, проїжджаючи повз церкву, Едігна почула і півня, і дзвін. Вона зрозуміла, що це і є те місце, де має лишитися. За легендою, Едігна оселилася у величезному дуплі липи і провела там понад 30 років, вела дуже побожне життя. Вона стала прозорливою, лікувала людей і худобу, вчила дітей. Допомагала знайти вкрадене чи загублене. Увесь баварський край живе її іменем. На святкування до Пуху приїжджають віце-президент Бундестагу, міністри, єпископи. Едігна канонізована католицькою церквою, її вшановують як святу і досі просять про допомогу при втраті речей або їх крадіжці.

Батьки Маргарити Шотландської — англійський король Едуард та його дружина Агата, дочка (за іншою версією — сестра) Ярослава Мудрого. Маргарита одружилася з шотландським королем і відіграла чималу роль в історії Шотландії. Вона відома своїми релігійними реформами, а також впливом, який мала на культурну трансформацію шотландського королівства. Маргарита — мати чотирьох шотландських королів і однієї королеви Англії. І якщо простежити цю династію далі, томожна побачити зв’язок аж до сучасних англійських королів. До заміжжя Маргарита готувалася стати черницею. Але зв’язок із церквою зберегла і після коронації. Маргарита опікувалася ченцями, засновувала монастирі. Саме вона запросила до Шотландії бенедиктинців, чим сприяла

поширенню лицарської англо-французької культури. У 1250 році Папа Інокентій IV зарахував її до лику святих — так Маргарита стала першою шотландською святою.

Євпраксії Мстиславівні, онуці Володимира Мономаха, судилося стати першою жінкою-лікарем в історії України-Русі. Вона з молодих років вивчала народну медицину, лікувала хворих (її ще через це називали Добродія, грецькою — Євпраксія). Князівна стала автором наукового трактату «Мазі» — першої відомої в Європі медичної праці руського авторства (зберігається у флорентійській бібліотеці Лоренцо Медичі). Прикметно, що в цьому трактаті немає рекомендацій, пов’язаних із забобонами. За однією з версій, Євпраксія вийшла заміж за візантійського царевича Олексія Комнена і дістала нове ім’я Зоя.

Ще одна Євпраксія, дочка великого князя київського Всеволода Ярославича, стала дружиною імператора Священної Римської імперії Генріха ІV. Життя її склалося нещасливо: Генріх IV виявився лютим чоловіком — знущався над дружиною. Євпраксія звернулася зі скаргою до Папи Римського, що було справжнім прецедентом: слабка жінка виступила проти свого чоловіка — імператора! Її розлучили з Генріхом ІV, і Євпраксія повернулася на Русь, де в одному з монастирів закінчила свій земний шлях.

Київських князів X–XIII століття (а особливо — Ярослава Мудрого) можна вважати справжніми «тестями Європи» — такою кількістю шлюбів із королівськими династіями не могла похвалитися жодна інша держава. За родоводами руських князів можна чітко простежити, які з європейських країн були пріоритетними партнерами Київської держави в її «сімейній дипломатії». Загалом же нараховується більше сотні випадків міждинастичних зв’язків київських князів з європейськими монархами.

 

                                            (За матеріалами мережі "Інтернет")

2. Дайте відповіді на питання, уміщені в поданому нижче тесті.

Кількість дозволених спроб: 1

Обмеження в часі: 15 хв