Немченко Т.М. Географія, 6 клас

 Ознайомтеся з теоретичним матеріалом

Атмосфе́ра планети — зовнішня газова оболонка планети, що утримується навколо неї гравітацією. Наявність атмосфери можлива лише за умови досить великої маси планети. Між атмосферою і космічним простором не існує чіткої межі. Глибина атмосфери деяких планет, що складаються здебільшого з газів, може бути дуже великою.

Початковий склад атмосфери планети зазвичай залежить від хімічних та температурних властивостей Сонця в період формування планет та подальшого виходу зовнішніх газів. Потім склад газової оболонки еволюціонує під впливом різних чинників.

Атмосфери Венери та Марсу в основному складаються з діоксиду вуглецю з невеликими додаваннями азоту , аргону , кисню та інших газів. Земна атмосфера великою мірою є продуктом організмів, що живуть у ній. Склад атмосфери Землі : 78,084% азоту , 20,9476% кисню , змінна кількість водяної пари (в середньому близько 1%), 0,934% аргону , 0,038% діоксиду вуглецю^{[ джерело не зазначено 2128 днів ]} і невелика кількість водню , гелію , інших благородних газів та забруднювачів.

Низькотемпературні газові гіганти  - Юпітер , Сатурн , Уран та Нептун  - можуть утримувати гази з низькою молекулярною масою  - водень і гелій . Високотемпературні газові гіганти, такі як Осіріс або 51 Пегаса b , навпаки, не можуть її утримати і молекули їхньої атмосфери розсіюються в просторі. Цей процес відбувається повільно, постійно.