Фразеологія. Українська лексикографія. Теоретичний матеріал .

5. Фразеологія власне українського походження. Фразеологізми з античної міфології.

Фразеологізми, якими ми користуємося сьогодні, мають різне походження. Значна частина — власне українські, що виникли в результаті спостережень людини за довкіллям, дотримання народних традицій. Багато фразеологізмів прийшли в українську мову з античної міфології. Розуміння смислу таких фразеологізмів можливе за умови знання змісту того чи того міфу.

У фразеологізмі найяскравіше виявляється національна самобутність мови.

Власне українські фразеологізми

Фразеологізми з античної міфології

брати ноги на плечі, брати (взяти) за серце, вибитися зі злиднів, видно пана по халявах, виносити сміття з хати, горобина ніч, дешево і сердито, до перших півнів, за душею нічого не мати, заткнути за пояс, зустрічати хлібом-сіллю, передати куті меду та ін.

із давньогрецьких міфів: авгієві стайні, нитка Аріадни, ахіллесова п'ята, перебувати під егідою, панацея від усіх хвороб, прокрустове ложе, прометеїв вогонь;

із давньоримських міфів: дволикий Янус, злий геній, колесо фортуни, метати громи і блискавки, стріли Амура, три грації

Екскурсія по Стародавній Греції. Фразеологізми з античної міфології.

"СІЗІФОВА ПРАЦЯ"

Гід: «Перед вами статуя Сізіфа. Багато років тому у Стародавній Греції був чоловік, якого звали Сізіф. І одного разу боги вирішили покарати Сізіфа за його проступок, вчинок. Покарання полягало у тяжкій праці. Сізіф мав тягнути важкий камінь на гору, коли він його доносив майже до самої вершини гори, камінь скочувався назад. Сізіф не міг виконати своєї роботи, він довго і марно працював. Звідси і походить фразеологізм «сізіфова праця». Що означає марну, безрезультатну працю.

"ДАМОКЛІВ МЕЧ"

А! Ось дуже цікавий експонат. Це дамоклів меч. Саме завдяки цьому мечу і виник такий фразеологізм, як «дамоклів меч». Значення фразеологізму таке – нависла небезпека. Цей вислів виник з давньогрецької міфології, який розповідав Цицерон в творах «Тускуланські бесіди». Дамокл – один з наближених сиракузького тирана Діонісія Старшого (432 – 367 рр. до н. е.) став заздрісно говорити про нього, як про найщасливішого із людей. Діонісій, щоб провчити заздрісника посадив його на своє місто. Під час балу Дамокл побачив, що над його головою висить на кінській волосині меч. Діонісій пояснив, що це – емблема тих небезпек, які йому, як володарю, постійно погрожують, не дивлячись на життя, яке всім здається щасливим.

«АВГІЄВІ СТАЙНІ»

Хочу звернути вашу увагу на фігуру Геракла. В античній міфології є така дуже цікава розповідь про Геракла і Авгієві стайні. Колись Геракл домовився з Авгієм, що за один день очистить двір для худоби і за це отримав би десяту частину худоби Авгія. Авгій не повірив, що він за один день зробить усе і погодився. Геракл зламав з двох протилежних боків стіну, яка оточувала двір для худоби і відвів в нього воду двох річок, Алфея і Пенея. Вода з цих річок очистила гній, а Геракл знову склав стіни.Таким чином, зробивши своє діло, Геракл попросив винагороду, але гордий цар Авгій відмовився її віддавати. І довелось йому повернутися ні з чим в Тіринф. Через декілька років, Геракл помстився Авгію, вбивши його смертоносною стрілою. Саме завдяки цій легенді і виник фразеологізм «авгієві стайні», що означає дуже важку роботу (непосильну).

«ТАНТАЛОВІ МУКИ»

А ось на картины – фігура царя Тантала. Гадаю, вам відомий такий фразеологізм, як «танталові муки». А походження цього вислову – давньогрецьке. Тантал в давньогрецькій міфології – лідійський або фрідійський цар, який був приречений на вічні муки. За легендою Тантала за образу богів було суворо покарано: скинутий в Тартар, він повинен був вічно відчувати нестерпну спрагу та голод, хоча він стояв по горло в воді і над ним нависали гілки з соковитими плодами. А значення даного фразеологізму – безперервні муки.

Подорожуємо далі... Ієрусалим ...«Всі дороги ведуть до Риму»… Цей крилатий вислів можна легко перефразувати – «Всі дороги ведуть до Єрусалиму». Саме так спадає на думку, мабуть, кожному, хто ступить на благословенну землю.

Єрусалим – священне місце не лише для християн. Це своєрідна колиска трьох монотеїстичних релігій світу – християнства, мусульманства та іудаїзму. Тут святині християнські, мусульманські та іудейські створюють величезну різнобарвну мозаїку: Храм Гробу Господнього поруч із мечеттю Аль-Акса, Стіна Плачу – місце паломництва тисяч іудеїв…Проте найбільше, все-таки, мабуть, сюди приїжджає саме християн. Для сотень тисяч їх Храм Гробу Господнього – Святая Святих. Але ми зазирнемо у Біблійні скрижалі, і знайдемо фразеологізми, які використовуються у нашому мовленні більше ніж 2000 років.

Звернемося до Святого Писання. Саме вивчаючи Біблію, ми поринаємо в море образної мови, збагачуємо себе, своє мовлення, розкриваємо для себе таємниці історії, релігії, біблійних притч і переказів.

"ВНЕСТИ СВОЮ ЛЕПТУ"

Лепта - це дрібна монета у Стародавній Греції. Багаті люди часто жертвували у скарбницю Єрусалимського храму. Щедрі внески багатих, які жертвують, не зменшуючи свого статку, протиставлені скромному внеску бідної вдови. Вона віддала все, що мала, - дві лепти (Мк. 12:41-44).

"ЗАКОПАТИ ТАЛАНТ У ЗЕМЛЮ"

В Євангелії від Матвія, 25:14-30, читаємо про чоловіка, який кудись поїхав і доручив рабам оберігати його майно: одному рабу він дав п’ять талантів, другому - два, а третьому - один (талант - давня єврейська срібна монета). Раби, які отримали п’ять і два таланти, пустили їх у справу, а той, що отримав один талант, закопав його в землю, щоб не загубився. Хазяїн, коли повернувся, похвалив перших двох рабів, які отримали прибуток, і посварив того, хто не скористався можливістю збагатити господаря.

Тепер цей вираз означає не лише невикористання своїх можливостей, грошей, а й здібностей (талантів), втрату їх, а це значить - не догодити Богові.

"За сімома замками (печатями)"

У Біблії згадується про книгу, яку нікому не вдалося відкрити, щоб подивитися, що в ній написано. Книга ця зберігається за сімома печатями (Об. 5).

У сучасній мові цей вислів уживається на позначення чогось далекого, неприступного, неможливого для користування.

"КІНЕЦЬ СВІТУ"

У Біблії (в Об’явленні Івана Богослова) розповідається про друге пришестя Ісуса Христа й появу антихриста, про боротьбу між ними, про тисячолітнє царство Ісуса, страшний суд і кінець світу, а потім про вічне Царство Ісуса Христа і праведників.

Вирази «страшний суд» і «кінець світу» вживаються в перебільшенні чогось, особливо при жартівливо-іронічному зображенні сварки, безладдя, стихійного лиха.

"УМИВАТИ РУКИ"

Цей вираз походить з Євангелії. Пилат, віддаючи Ісуса для розправи, умив руки і сказав: «Я невинний у крові Його! Самі ви побачите» (Мт.?27:24).

Коли йдеться про ухилення від відповідальності за що-небудь, тоді кажуть: «Я умиваю руки».

"ШАНУЙ БАТЬКА СВОГО І МАТІР СВОЮ"

Одна із Заповідей Божих (п’ята) гласить: «Шануй батька свого та матір свою, щоб продовжились дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі» (Вих. 20:12).