Морозова Л. В.

Сценарій позакласного заходу,

присвячений соборності України

Мета заходу:  

˗         ознайомити учнів з боротьбою нашого народу за соборність і                незалежність України на протязі багатовікової історії;

˗         розкрити подвиг борців за свободу і єдність українських земель в різні історичні епохи;

˗         виховувати високі патріотичні почуття,  шанобливе ставлення до героїв АТО.

Обладнання: ноутбук, проектор, екран, електронна презентація, сценічні     національні костюми, фонограми пісень, відео кліпи.

Учасники заходу:  Учні 9-10 класів

 

 Ведуча.  О, незрівнянна земле рідна! Якою тільки красою, якими багатствами ти не наділена: горами високими, ріками глибокими, дібровами пишними, озерами прозорими, садами біло пінними, луками квітучими,  нивами щедрими.

Ведучий.       На цій землі творилася героїчна і, водночас, гірка, журлива і оптимістична доля мого народу. Народу працьовитого, талановитого, щирого. Народу, що землю орав, хліб сіяв, пісень співав, край свій від ворогів  боронив.

Ведуча. Протягом віків український народ творив, виборював і втрачав свою державність. Його роками поневолювали, на чужину гнали, голодом морили. Важким, тернистим шляхом ішов він до незалежності і соборності.

Ведучий. То ж усім серцем прислухаймось до гомону далеких і близьких подій історії нашого народу!

Ведуча. Ми нащадки тих, хто в сиву давнину «прийшли і сіли по Дніпру, і назвались полянами,… а інші сіли по Сулі і Сейму і назвались сіверянами…

І були три брати: Кий, Щек і Хорив і сестра їх Либідь. І заснували вони город, і назвали його на честь старшого брата Києвом…»

«І сів княжити Олег у Києві і мовив Олег: Хай це (Київ) буде матір’ю городам руським. Було це року 882.»

Ведучий. Так покладено початок соборності  України - Русі, про що засвідчував перед усім світом у «Повісті минулих літ» Нестор - літописець. Сл.14  Володимир Великий і Ярослав Мудрий піднесли її на вершину могутності і слави в усьому середньовічному світі.

Ведучий.   Ідею соборності наших земель з особливою гостротою підкреслює видатний твір « Слово о полку Ігоревім». Не випадково його автор  покладає сподівання на об’єднання слов’янських земель  після роздробленості.

Ведуча.    1187 рік.  Уперше вжито у літописі слово «Україна», спочатку для означення земель Переяславської, Чернігівської та Київської, а потім Галичини та Волині, де пізніше утворилася могутня Галицько – Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.

Ведучий. Але монголо – татарська навала у XIII  ст. та захоплення Галицько – Волинської держави Польщею у XIV  ст. привели до втрати нашими предками  і cоборності, і державності. 

Ведуча. І ось на межі XV- XVI ст. виникає козацтво - явище незвичайне, одне з найвизначніших у нашій історії.

(виходить учень і читає вірша « Епоха козацька» 
Козацька доба – то є світла епоха, 
Коли українці орлами літали. 
Нікого вони не боялись нітрохи, 
Від них вороги у бою відступали. 
Козацтво – то світла сторінка у книзі, 
Що наші діди написали шаблями. 
Хоч кров’ю скропилась, полита сльозами, 
Та світлом Христа засіяла над нами. 
Єднаймося ж, браття, у дружну родину, 
Щоб разом розправити Вольниці крила, 
Щоб в злагоді жити і батьку, і сину, 
Піднявши до Світла і щастя вітрила

 (звучить козацький марш, виходять козаки)

1-й козак  Перша Запорозька Січ заснована на острові Хортиця Дмитром Вишневецьким.

2-й козак  Саме козацтво стало тією силою,  яке захищало українські землі від  набігів татар і турків.

3-й козак   Це про козаків писав Микола Гоголь: «Так ось вона Січ ! Ось те гніздо, звідки вилітають горді і дужі як леви козаки. Ось звідки розливається воля на всю Україну!»

1-й козак  Волю маємо за найціннішу річ, тому й пішли за Богданом Хмельницьким визволяти український народ від польської шляхти. На карті з’явилася Українська держава – Гетьманщина. Символом влади гетьмана була булава.

(Козак виходить наперед, піднімає вгору булаву і читає вірша «Булава»)

Булава – це влади знак, 
Що трима в руках не всяк. 
До тієї булави 
Треба, друже, голови! 
В кошового булава 
Рік всього в руках була. 
А тоді на Раді він 
Звіт тримав з усіх сторін: 
Що зробити встиг за рік 

Цей шановний січовик. 

2-й козак   Та не могла терпіти Катерина II козацької вольниці, ліквідувала Гетьманщину, позбавила українців автономії, знищила Запорозьку Січ.

3-й козак  Останнього кошового отамана Петра Калнишевського, нашого славного земляка, уродженця с. Пустовійтівки Роменського району, ув’язнили у Соловецькому монастирі,  де він провів останні  25 літ. Помер  отаман на 113 році свого життя. Пам’ять про нього, славного лицаря Війська Запорозького, житиме у віках!  

Ведучий.    Козацька республіка та Україна – Гетьманщина – величні сторінки нашої історії. А бойове мистецтво козаків дійшло до нащадків у незвичайному вигляді.

(Виходить козак і читає вірша «Гопачок» )

Гоп-гоп, гопачок, 
Затанцює козачок! 
Танець хвацький, 
Дуже вправний, 
І веселий, і забавний. 
На дозвіллі і в поході. 
Козаку стає в пригоді. 
Та не тільки це танок, 
А й військовий ще урок. 
Це мистецтво звуть отак: 
Славний бойовий гопак.

(Звучить музика, виконується танок «Гопак» або демонструється відеокліп )

Ведуча.  По закінченні 300- літньої історії козацької вольниці настають довгі часи австрійського та російського гніту.

Сл.26.      Але і в неволі  «Не вмирає душа наша

                                   Не вмирає воля»

                                   Бо жило серед народу

                                   Тарасове слово»

Інсценізація вірша Т. Шевченка «Молися, сину,…»

Ведучий.  У XX ст. українці знову піднімаються на боротьбу за українську державність.

В умовах української революції IV Універсалом Центральної Ради 22 січня 1918 року проголошується Українська Народна Республіка як самостійна незалежна держава - УНР.

Ведуча. 13 листопада 1918 року на західноукраїнських землях була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка – ЗУНР.

Ведучий. Об’єднання в єдину соборну державу Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки  було проголошено 22 січня 100 років тому.

Для віками поділених кордонами українських земель то було довгоочікуване єднання «Схід і Захід разом»

(виходять в національних костюмах  два українці, представники Заходу і Сходу і говорять разом)

                    Єднаймося, браття, Захід зі Сходом,

            Бо ми є велика етнічна родина.

            Відчуймо себе ми єдиним народом,

           Бо доля одна в нас, одна Україна!

Ведуча. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.»

Ведучий.         Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.

(виходять дві дівчини в одязі Наддніпрянщини і Галичини, тримають у руках аркуші з абревіатурою УНР і ЗУНР, беруться за руки і говорять разом )

  «Віднині я і вільна і єдина Україна

            Соборна  незалежна Україна ».

Ведуча.    Та радість українців тривала недовго. ЗУНР проіснувала лише до літа 1919 року, (дівчина - ЗУНР залишає сцену)  

 а ще через рік із політичної карти зникла й УНР (дівчина - УНР залишає сцену)  . День 22 січня, який був оголошений святковим днем, став знову робочим.

Ведучий. І хоча  в ті далекі роки не вдалося закріпити соборність України, бо  проіснувала вона зовсім недовго, Акт злуки УНР і ЗУНР та факт підписання документа мали велике історичне значення.  За словами сучасників – творців соборності 1919 р.: «Учасники цієї боротьби виступили на арену історії тоді, коли весь  світ не знав , що таке Україна. Ніхто не хотів її визнавати як самостійну державу, ніхто не вважав наш народ за окрему націю.»

Ведуча. 1939-й.  Вперше за 20 років урочисто відзначено на офіційному рівні 22 січня як свято Соборності. Відбулось  це  у Карпатській  Україні (м. Хуст), на той час – автономній  республіці Чехословаччини. Це був чудовий привід нагадати про волю приєднати Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею у Києві, і засвідчити тим самим свою програму побудови Української держави .

Ведуча. І все ж національна гідність проростала в душах нашого народу.

1990 році з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки між Києвом і Львовом українці вирішили утворити живий ланцюг єднання «Українська хвиля».А 24 серпня 1991 року Україна  була проголошена незалежною державою.

( Демонстрація  відео «Проголошення незалежності України»)

«Українська хвиля» прижилася, стала традицією та з року в рік повторюється в багатьох містах сучасної України.

Ведучий.      Офіційним державним святом День соборності України став лише в 1999 році після підписання Президентом України  Леонідом Кучмою відповідного указу. Проте вже четвертий рік поспіль українська громадськість відзначає це свято в умовах розбрату і полум’я військового протистояння на Сході України.

         Ведуча. Щоденно йде боротьба не лише за територіальну цілісність, а й незалежність та соборність України. Серед захисників рідної землі були і є випускники нашої школи. Саме їм присвячена експозиція у шкільному музеї «Випускники школи – захисники України». Саме їм,  патріотам – землякам, присвятила свого вірша випускниця школи 2018 року Марина Валюх.

 (учениця читає вірш)

Сл.48   В грізний час у суворій імлі

 Ще незнаній для нас ніколи,

 Ви повстали в важкій боротьбі,

 Як навчала  вас рідна школа.

 Щоб до нас не прийшла війна,

 Та спокійно міста спали й села

 І зустріла нас миром весна,

 А сирена навіки завмерла.

 Ще хай змовкнуть чужі автомати,

Лише тихо шумлять ліси.

Щоб не знали ми слова «снаряди»

І бриніли дітей голоси.

       За те, щоб не було у нас  війни,

    «Спасибі» - скаже школа вам, СИНИ!

Ведучий.         Найкращою шаною усім борцям за територіальну цілісність України буде наша з вами вірність ідеям соборності та історична пам'ять. Майже два десятиліття  тому у колишній гетьманській столиці Чигирині представниками усіх етнічних історичних земель України закладений сад соборності,  де запорізький дуб і гуцульська смерічка, поліська сосна і полтавська калина, галицький клен і наддніпрянська верба символізують єдність і неподільність наших земель від заходу до сходу, від півночі до півдня.

Ведуча.  Тож хай росте, квітне і розвивається сад соборності в Чигирині  і в наших душах, щоб кожен із нас міг гордо і щиро сказати:

 Ведучий.   « Я пишаюся вільною і єдиною

                    Соборною незалежною Україною!

 Ведуча.      Україна – це я. Україна – це ти

                    Україна – це ми -  Україна!»

(Відеокліп і пісня  у виконанні К. Бужинської «Україна – це ми», танцювальна група виконує український танок)