Дмитренко Є.В. Українська література 10 кл. (профільний рівень)
Історія створення й видання, особливості жанру Роботу над «Кайдашевою сім’єю» І. Нечуй-Левицький закінчив у 1878 році. Наступного року твір вийшов у львівському журналі «Правда», одразу ж у Львові здійснили окреме видання повісті. Однак у Російській імперії цензура дуже довго не дозволяла публікацію. Тоді письменник підготував нову редакцію. Одержавши нарешті російський цензурний дозвіл, він опублікував її в Києві в 1887 році. Найбільш суттєва відмінність між першою й другою редакціями повісті полягала в розв’язці. У першій редакції була така кінцівка: «Діло з грушою не скінчилось і досі. А груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, наче зумисне дражниться з Кайдашами та їх жінками, а здорові, як горнята, груші й досі дратують малих Лаврінових та Карпових дітей». У другій редакції автор запропонував іншу розв’язку: «Діло з грушою скінчилось несподівано. Груша всохла і дві сім’ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша». «Кайдашева сім’я» має всі ознаки повісті — епічного твору, що за сюжетною складністю, кількістю персонажів і масштабом зображення дійсності посідає проміжне місце між романом та оповіданням. У розвитку цього жанру в українській літературі попередниками І. Нечуя-Левицького були Григорій Квітка-Основ’яненко і Марко Вовчок. Автора «Кайдашевої сім’ї» можна вважати одним із творців української реалістичної повісті. У творі письменник зобразив звичайних людей у типових соціальних обставинах, дотримуючись і психологічної достовірності характерів та етнографічної точності побуту. Повість достатньо широко представляє життя українського села переважно в соціальних і побутових проявах. Виклад основних подій подається в часовій послідовності. Час у повісті вказано так, як визначали його в народі: назвами церковних празників і постів, польових робіт, народних свят, наприклад: перед Паликопою, на Семена, після Другої Пречистої, у жнива. Усе це й дає підстави визначити твір І. Нечуя-Левицького як реалістичну соціально-побутову повість-хроніку