1. Теоретичний матеріал

Клімат Антарктиди - найхолодніший і найсуворіший на земній кулі. Виникнення таких крайніх, майже космічних умов обумовлено географічним положенням материка в полярних широтах і наявністю гігантського куполоподібного льодовикового покриву. Морозність південної полярної області впливає на клімат усієї Південної півкулі, яка в цілому холодніша за Північну.

Антарктида протягом тривалого полярного дня одержує таку ж кількість сонячної радіації, що й екваторіальні широти, однак 90 % цієї радіації відбивається сніжною поверхнею та йде в космічний простір. Це обумовлює надзвичайно низькі температури повітря. Особливо суворий клімат внутрішніх районів материка. Середньорічні температури в центральних областях становлять -56 °С, на ЗО -35 °С нижче, ніж у прибережних областях Антарктиди, холодне й більш важке повітря центральних областей просувається до окраїн Антарктиди, утворюючи постійні ураганні вітри - стокові.

Стокові вітри - постійні вітри, що дмуть із внутрішніх районів Антарктиди до прибережних. Причиною утворення стокових вітрів є великий контраст атмосферного тиску між внутрішніми та прибережними областями. Дуже холодне повітря має більш високу густоту й ніби «стікає» по крижаному куполу під дією сили тяжіння.

Уся територія материка, за винятком Антарктичного півострова, розташована в антарктичному кліматичному поясі. Антарктида - льодова пустеля із середньою річною кількістю опадів менш як 100 мм. Опади розподіляються нерівномірно: від 50 мм у центральних районах материка до 600 мм на півночі Антарктичного півострова. Місцями на узбережжі та прилеглих островах зустрічаються ділянки без снігу і льоду - антарктичні оазиси - невеликі ділянки суходолу поблизу узбереж, вільні від льоду.