2. Науки про людину

Людина — біосоціальна істота, тому науки про людину тісно взаємопов'язані.
 
Науки про людину:
  • природничі — розглядають людину, як організм: анатомія, фізіологія, ембріологія, цитологія, гістологія, екологія, гігієна, біохімія, біофізика, медицина, генетика, антропологія, валеологія;
  • суспільні — розглядають людину, як об'єкт соціальної взаємодії: історія, політологія, соціологія, економіка, правознавство, етнографія;
  • гуманітарні — вивчають духовний світ людини: філологічні науки, культурологія, мистецтвознавство, педагогіка.
Науки, що вивчають людину, як біологічний об'єкт поділяють на теоретичні і прикладні.
  
Теоретичні науки:
  • антропологія — вивчає походження та еволюцію людини;
  • ембріологія — вивчає ембріологічний розвиток;
  • генетика — досліджує спадковість і механізми передачі ознак від батьків нащадкам;
  • анатомія — вивчає будову організму та органів;
  • фізіологія — вивчає функції та процеси життєдіяльності організму;
  • цитологія — вивчає будову і функцію клітин;
  • гістологія — вивчає будову і функцію тканин;
  • біохімія — вивчає біологічні процеси з хімічної точки зору;
  • біофізика — вивчає біологічні процеси з фізичної точки зору.
Прикладні (практичні) науки:
  • медицина — наука про організм людини, про хвороби та їх лікування;
  • гігієна — практика підтримки чистоти з ціллю забезпечення доброго здоров'я;
  • екологія людини — дослідження впливу на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища;
  • психологія — вивчає психічні явища та поведінку людини;
  • валеологія — наука про формування, збереження, зміцнення та передачу здоров'я (генетичний фактор) за допомогою, як правило, не медикаментозних, природних чинників та засобів.