Машкіна Н.О. Історія України
Опрацюйте §11 підручника https://pidruchnyk.com.ua/1260-istoriya-ukrainy-11-klas-vlasov.html
Поняття:
Лібералізація – розширення свобод.
Русифікація – сукупність заходів, що проводила Російська імперія та СРСР, направлені на укріплення російського національно-політичної і мовної переваги на землях, що входили до складу сучасної України.
Кібернетика — наука про загальні закони зберігання, передачі та обробки інформації.
«Шістдесятники» - представники літератури та мистецтва 60-х років, які ставили перед собою мету відродження національної культури і відходу від домінуючого жанру – «соціалістичного реалізму». Це культурологічний, опозиційний рух.
Дисиденти — ідеологічний, опозиційний рух, що з’явився наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років.
УРСС – Українська робітничо-селянська спілка. Започаткувала низку правозахисних організацій у Радянському Союзі. Організація, що започаткувала дисидентський рух в Україні.
Персоналії:
Левко Григорович Лук'яненко (1928 р. н.) – український патріот, дисидент часів СРСР, політичний діяч незалежної України, Герой України, лауреат Національної премії України імені Т.Шевченко (2016р.)
Іван Михайлович Дзюба (1931р.н.) – радянський дисидент, український літературознавець і публіцист, доктор філологічних наук. Дійсний член АНУ. Академік-секретар відділу літератури, мови та мистецтвознавства, головний редактор журналу «Сучасність», міністр культури України (листопад 1992 – серпень 1994 рр.) Герой України (2001р.)
Освіта:
1. 1959 р. УРСР продублювала прийнятий в 1958 р. в СРСР закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям». Впроваджувалась обов’язкова восьмирічна освіта, десятирічні школи перетворювались на одинадцятирічні з відповідною матеріальною базою для оволодіння випускниками масових професій.
2. Спроба запровадити для сільських дітей шкіл-інтернатів, з метою визволити час для роботи колгоспників. Проти задуму виступив В. Сухомлинський. Інтернати не прижилися, тому що діти в селі, це – додаткові робочі руки.
3. Дефіцит учителів.
4. Збільшення кількості вечірньої та заочної форм навчання.
5. Русифікація, що була пов’язана з правом батьків обирати мову навчання.
Наука:
1. 1950 – 60-ті рр. – Науково-Технічна революція.
2. Центр наукового життя – АН УРСР (З 1946 р. до 1962 р. головою якої був О. Палладін, з 1962 р. – Б. Патон).
3. М.Хрущов вбачав за мету – «Наздогнати і перегнати Америку». Тому 10% національного доходу було направлено до освіти, це сприяло Науково- Технічній революції (НТР).
Результатом НТР було:
12 квітня 1961 р. – перший політ людини (Ю.Гагаріна) в космос.
1962 р. – відкриття Інституту Кібернетики (науки про загальні закони зберігання, передачі та обробки інформації), який очолював В. Глушков. Створена перша в світі обчислювальна машина широкого профілю «Дніпро», «Промінь», «Мир», «Київ».
Хірург М. Амосов розробив нові методи в лікування серцевих захворювань.
Процес лібералізації суспільного життя призвів до розвитку гуманітарних наук:
1. 1950-ті рр. – підготовка до друку «Української Радянської Енциклопедії, у 16 томах.
2. видавалися журнали – «Економіка Радянської України», «Український історичний журнал», «Радянське право» та ін.
Відлига сприяла зростанню громадянської активності інтелігенції.
Література та мистецтво.
«Шістдесятники» - представники літератури та мистецтва 60 – х років, які ставили перед собою мету відродження національної культури і відходу від домінуючого жанру – «соціалістичного реалізму». Це культурологічний, опозиційний рух. Вони використовували виключно легальні методи боротьби.
Причини виникнення «шістдесятників»
1. Монополія КПРС на владу.
2.Обмеження керівництвом СРСР державного статусу України.
3. Стримання розвитку культури.
4. Сподівання, що ХХ з’їзд партії сприятиме побудові гуманного соціалізму.
Початок руху було покладено в 1955 р., коли вийшла стаття О.Довженко «Мистецтво живопису і сучасність», в якій він закликав розширити кордони «соціалістичного реалізму».
Представники «шістдесятників»
Л. Костенко – «Проміння землі» (1957 р.), «Вітрила» (1958 р.) «Мандрівка серця» (1961 р.).
В. Симоненко (жорстоко побитий невідомими і невдовзі помер в 1963 р.) – поетична збірка «Тиша і грім» (1962р.). Після смерті вийшли збірки – «Земне тяжіння», «Берег чекань», «Вино з троянд».
І. Світличний – книжка «Художній метод. Бесіди про літературу». Через публіцистичну діяльність заарештований у 1965 р., звільнений за вимогою громадськості.
І. Драч – збірка «Соняшник».
В рамках «відлиги» було опубліковано твори різних жанрів:
О.Гончар – «Тронка»;
Л.Первомайський – «Дикий мед»;
М.Стельмах – «Кров людська не водиця»;
Г.Тютюник – «Вир»;
Автобіографічна повість О.Довженко «Зачарована Десна»;
М.Бажан – «Італійські зустрічі»;
А.Малишко - «Полудень віку»;
П.Тичина – «Ми свідомість людства»;
Поезія П.Воронька, І.Муратова, М.Нагібіна, Д.Павличко, Л.Первомайського.
«Відлига» повернула в літературу репресованих літераторів – В.Вороного, О.Олеся. Велику роль в цьому процесі відіграв М.Рильський.
Композитори - «Шістдесятники»: В. Годзятський, Л.Грабовський, В. Зугоруєв, В. Сільвестров, К. Данкевич, Ю. Мейтус, Г. Майборода.
Образотворче мистецтво:
М.Божій, М. Дерегус, В. Касіян, К. Трохименко.
Працювали українські драматурги, популярні вистави «Нащадки запорожців» О. Довженко, «Веселка» М. Зарудного, «Де твоє серце» О. Коломійця, «Фауст і смерть» О. Левади. Майстрами сцени були – Ю. Лавров, Є. Пономаренко, М. Романов, Н. Ужвій, К. Хохлов. Серед молодих акторів – Ф. Верещагін, П. Куманченко, Б. Ступка.
Активну культурологічну діяльність розвернули клуби творчої молоді. Перший – «Супутник» з’явився в Києві. Його очолив – Л. Танюк. В нього увійшли А. Горська, М. Вінграновський, І. Драч, І. Світличний.
З 1962 р. починається ідеологічний тиск на інтелігенцію.
1963 р. – посилення процесу русифікації.
1963 р. – у Києві пройшла конференція з питань культури української мови, вона вилилася в акцію протесту проти свавілля русифікаторів. Учасники конференції закликали боронити українську мову.